Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 405/6137/18
провадження № 61-11605св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда, у складі судді Шевченко І. М., від 06 березня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Черненка В. В., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В., від 08 травня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (далі - ОКВП «Дніпро-Кіровоград») про визнання боргу незаконним і помилково нарахованим.
Позовна заява мотивована тим, що ОКВП «Дніпро-Кіровоград» були надані Центру соціального захисту населення Подільської районної у місті Кропивницькому ради відомості про наявний у нього станом на 01 травня 2018 року борг в сумі 2 391, 83 грн у зв`язку із чим відмовлено у призначенні субсидії.
Однак згідно даних по його особовому рахунку № НОМЕР_1 з 01 травня 2015 року по 01 травня 2018 року та квитанцій по сплаті за послуги у нього борг відсутній. Станом на 01 травня 2015 року покази лічильника були
400 м. куб., а станом на 01 травня 2018 року - 534 м. куб.
Згідно тарифів, які були встановлені та зазначені по особовому рахунку в квитанціях, з 01 травня 2015 року по 01 травня 2018 року йому необхідно було сплатити з урахуванням субсидії 1 137, 01 грн. Натомість ним переплачено 22, 37 грн.
З урахуванням викладеного, просив суд визнати борг в розмірі 2 391, 83 грн, встановлений ОКВП «Дніпро-Кіровоград» незаконним та помилково нарахованим.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 березня
2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними дії ОКВП «Дніпро-Кіровоград» щодо нарахування боргу в розмірі 2 391, 83 грн за послуги водопостачання та водовідведення, нараховані ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та борг помилково нарахованим. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю факту несправності приладу обліку води за місцем проживання позивача, а доводи про те, що позивачем своєчасно не здійснена повірка лічильника води і відсутність включення витрат на таку повірку до структури тарифів на водопостачання, не можуть бути підставою для нарахування позивачеві заборгованості.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 травня 2019 року апеляційну скаргу ОКВП «Дніпро-Кіровоград» відхилено, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.03.2019 року залишено без змін.
Приймаючи постанову від 08 травня 2019 року, колегія суддів виходила з того, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів заяви та наданих сторонами доказів. Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апеляційним судом не встановлені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОКВП «Дніпро-Кіровоград», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОКВП «Дніпро-Кіровоград» на рішення Ленінського районного суду
м. Кіровограда від 06 березня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 травня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 405/6137/18 та витребувано її матеріали з місцевого суду.
У вересні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій. Судами не враховано, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що квартирний засіб обліку позивача не пройшов чергової повірки і його показники не можуть братися для проведення розрахунків за послуги відповідно до статті 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції станом на 30 червня 2015 року). Натомість судами застосовано норми, що регулюють порядок нарахування плати при виході з ладу лічильника води.
При цьому, до 31 грудня 2015 року включно обов`язок подавати засоби вимірювальної техніки на повірку було покладено на споживача.
Із набранням 01 січня 2016 року чинності нової редакції Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у відповідача виник обов`язок здійснювати безкоштовну планову періодичну повірку та ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки тих квартирних пристроїв обліку холодної води, термін повірки яких настав починаючи з 01 січня 2016 року.
Судами не враховано, що оскільки термін періодичної повірки засобу обліку встановленого в квартирі АДРЕСА_2 підлягав повірці до того часу, як набули чинності нові правила проведення періодичної повірки, викладені в редакції Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», споживач був зобов`язаний самостійно провести таку повірку, а підприємство в свою чергу було зобов`язано проінформувати про настання міжповірочного інтервалу. Відомості про повірку або заміну приладу обліку води за вказаною адресою у підприємства відсутні, із заявою про опломбування новопридбаного або повіреного водолічильника за період з 2015 року по теперішній час споживач не звертався.
Висновок апеляційного суду про те, що квартирний засіб обліку знято з абонентського обліку лише в 2018 році в результаті його розпломбування за заявою позивача є помилковим, оскільки такий засіб обліку не підлягає застосуванню до комерційних розрахунків відповідно до прямих вимог статті 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» в редакції станом на 30 червня 2015 року і не залежить від того чи проведено його розпломбування після закінчення законодавчо встановленого терміну повірки. Крім того, апеляційний суд викладаючи такий висновок не врахував повідомлення відповідача адресовані позивачу про міжповірочні інтервали та наслідки непроведення своєчасної повірки.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив
ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу ОКВП «Дніпро-Кіровоград» залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 березня
2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 травня 2019 року - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач зареєстрований та проживає в квартирі
АДРЕСА_2 , яка приєднана до системи централізованого водопостачання.
В комп`ютерній базі даних абонентського відділу ОКВП «Дніпро-Кіровоград» на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за яким здійснювалось нарахування за надані відповідачем послуги.
В квартирі позивача встановлено прилад обліку води ЛК 1,5 (заводський номер 8187059), по якому проводились розрахунки за послуги, та термін повірки якого сплив у другому кварталі 2015 року.
Термін повірки приладу обліку води ЛК 1,5 (заводський номер 8187059) зазначено в наряді № 14770 від 16 травня 2011 року на опломбування водолічильника, встановленого за адресою: АДРЕСА_1 . Із порядком та терміном повірки ОСОБА_1 ознайомився, про що свідчить його підпис у наряді.
Із копії повідомлення ОКВП «Дніпро-Кіровоград» № 1182 від 06 липня
2015 року судами також встановлено, що позивач повідомлявся про те, що термін повірки водолічильника - другий квартал 2015 року.
18 грудня 2018 року відповідно до копії акту ОКВП «Дніпро-Кіровоград» було проведено розпломбування засобу обліку води № 8187059 за заявою позивача. В акті також зазначено, що повірка лічильника протермінована з третього кварталу 2015 року. Лічильник знято з абонентського обліку.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сфері комунальних послуг прийнято постанову № 2868 від 26 листопада 2015 року, щодо встановлення тарифів на централізоване постачання холодної води для ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до яких включені витрати по повірці квартирних засобів обліку.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України (тут і надалі за текстом в редакції Кодексу чинній на час подання касаційної скарги) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України, Законами України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про житлово-комунальні послуги», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про захист прав споживачів», Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, якою затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1195, затверджено «Порядок встановлення міжпов