Постанова
Іменем України
09 листопада 2020року
м. Київ
справа № 344/17396/16-ц
провадження № 61-3526св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2018 року в складі судді Татарінової О. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Девляшевського В. А., Ясеновенко Л. В.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну правовідношення, визнання договору недійсним, визнання права власності та зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що між ним та його знайомою ОСОБА_2 було укладено усний договір комісії, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов`язалась безоплатно від свого імені, але за кошти позивача придбати у ПАТ «КБ «Хрещатик» у власність нежитлові приміщення і в подальшому передати їх у власність позивача. На виконання зазначеного договору він особисто сплатив ПАТ «КБ «Хрещатик» кошти в сумі 2 410 080 грн як оплату за придбані нежитлові приміщення. 24 лютого 2016 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № №136-150 та договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № №151-165, посвідчені приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кавацюк Н. Я. відповідно за рестровими номерами № 63 та №67 . Проте після спливу обумовленого строку, а саме восени 2016 року, відповідач ОСОБА_2 відмовилась передати у його власність придбану на виконання договору комісії нерухомість, відчуживши при цьому без його згоди 06 вересня 2016 року нежитлові приміщення № №136-150 за удаваним договором дарування своїй матері- ОСОБА_3
23 жовтня 2017 року ОСОБА_1 змінив позовні вимоги та просив визнати за ним право власності на нежитлові приміщення № №136-150, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , позначених у плані літерою «А», площею 269,9 кв. м; визнати за ним право власності на нежитлові приміщення № №151-165, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , позначених у плані літерою «А», площею 269,9 кв. м, визнати недійсним укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір дарування щодо вищевказаних нежитлових приміщень № №136-150, застосувати наслідки недійсності правочину; зобов`язати відповідачів передати ключі від вказаних приміщень і не чинити йому перешкод у користуванні ними. Також заявою від 24 січня 2018 року позивач змінив підстави позову і зазначив, що оскаржувані правочини купівлі-продажу нерухомості, а також договір дарування були удавані, тобто вчинені сторонами для приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із недоведеності позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та передати справу на новий розгляд.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що рішення судів є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 24 лютого 2016 року укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кавацюк Н. Я. за реєстровим № 63, відповідно до умов якого ОСОБА_2 придбала за ціною 1 403 480 грн нежитлові приміщення АДРЕСА_4 , позначених у плані літерою «А», площею 269,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 148688226101.
Згідно з пунктом 5 указаного договору сторони підтвердили факт повного розрахунку за придбану нерухомість.
Відповідно до пункту 9 договору вбачається, що на час придбання нерухомості покупець не перебував у зареєстрованому шлюбі або фактичних шлюбних відносинах, а кошти, за які придбавається нерухомість, належали особисто покупцю на праві приватної власності, про що доведено до відома продавця.
Відповідно до пунктів 13, 15 договору сторони підтвердили дійсність намірів при його укладенні; те, що волевиявлення є вільним та відповідає внутрішній волі, а також те, що цей договір містить весь об`єм угод між сторонами по відношенню до предмету договору.
Між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 24 лютого 2016 року укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кавацюк Н. Я. за реєстровим № 67, відповідно до умов якого ОСОБА_4 придбала за ціною 1 406 600 грн нежитлові приміщення АДРЕСА_5 , позначених у плані літерою «А», площею 270,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 154957626101.
Згідно з пунктом 4 указаного договору 703 300 грн сплачено покупцем до підписання договору, а іншу частину покупець з