Постанова
Іменем України
06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 757/49312/18-ц
провадження № 61-20708св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року в складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного від 02 жовтня
2019 року в складі колегії суддів: Кулікової С. В., Желепи О. В., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі -
ПАТ «Укрзалізниця») про визнання недійсними карт умов праці.
Позовна заява мотивована тим, що 27 жовтня 2014 року була проведена атестація робочого місця чергових по залізничній станції Ніжин виробничого підрозділу Київська дирекція залізничних перевезень, за результатами якої встановлено, що характер та умови праці є допустимими та відносяться до другого класу.
Вказував, що зазначена атестація проведена з порушенням вимог абзаців другого-шостого пункту 6 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442), зокрема, не проводилося дослідження освітленості, шкідливого виробничого фактору.
При проведенні атестації робочого місця за умовами праці у жовтні 2014 року складались карти умов праці чергового по залізничній станції Ніжин (Київського і Конотопського напрямків), до яких вносились неправдиві відомості, тому їх необхідно визнати недійсними.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати недійсними карти умов праці чергового по залізничній станції Ніжин (Київського і Конотопського напрямків), які складались при проведенні атестації робочого місця за умовами праці у жовтні 2014 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року
в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів, які б підлягали захисту в обраний ним спосіб.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного від 02 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що позовні вимоги про визнання недійсними карт умов праці, які складені за результатами проведення атестації робочого місця за умовами праці у жовтні 2014 року, не є належним способом захисту прав позивача, оскільки карта умов праці є документом, до якого вносяться лише відомості на підставі проведеної атестації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що атестація робочого місця проведена
з порушенням вимог чинного законодавства. Атестаційна комісія шляхом внесення у карти умов праці завідомо неправдивих відомостей намагається приховати від чергового по залізничній станції Ніжин шкідливі умови праці з освітлення на його робочому місці.
Суди дійшли помилкового висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними карт умов праці, які складені за результатами проведення атестації робочого місця за умовами праці у жовтні 2014 року, не є належним способом захисту прав позивача.
Доводи інших учасників справи
Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
27 лютого 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що позивач працює на посаді чергового по залізничній станції Ніжин виробничого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця»
ПАТ «Укрзалізниця».
З карт умов праці, складених за результатами перевірки робочих місць № 7, № 8, вбачається, що за результатами атестації робочого місця, робоче місце не має факторів третього класу шкідливих та небезпечних умов праці. Умови праці на робочому місці слід вважати допустимими.
За результатами невиїзного інспектування залізничної станції Ніжин виробничого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця ПАТ «Укрзалізниця» інспектором управління Держпраці у Чернігівській області
Маньковським Р. Л. 16 липня 2018 року складено акт про виявлені порушення вимог абзаців другого-шостого пункту 6 Порядку № 442 при проведенні атестації робочого місця чергового по залізничній станції Ніжин
у 2014 році. Так, при проведенні вказаної атестації: не встановлено всі фактори та причини виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища, важкості
та напруженості трудового процесу на робочому місці виконано не у повному об`ємі; не проведено комплексну оцінку факторів виробничого середовища та характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; не у повній мірі установлено ступені шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; не можливо обґрунтувати віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими) важкими (особливо важкими) умовами праці.
На виконання вказаного акта інспектором управління Держпраці
у Чернігівській області Маньковським Р. Л. 16 липня 2018 року видано припис про усунення порушень, зазначених у цьому акті.
Відповідно до листа Київської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця ПАТ «Укрзалізниця» від 11 лютого
2019 року адміністрацією станції Ніжин відновлені протоколи досліджень та карту умов праці робочого місця по залізничній станції Ніжин. Відповідно до результатів атестації робочого місця чергового по залізничній станції умови праці на даному робочому місці відносяться до 3 класу 3.1 ступеня шкідливості. Відповідно до наказу від 12 грудня 2018 року працівники, які зайняті у даній професії мають право на додаткову відпустку (4 календарні дні) за особливий характер праці.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 05 лютого 2016 року у справі № 740/4828/15-ц, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держсанепідслужби на залізничному транспорті, третя особа - Державне територіально-галузеве об`єднання «Південно-Західна залізниця» про визнання шкідливих умов праці.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч