Постанова
Іменем України
06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 686/11708/20
провадження № 61-14449св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Держава Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2020 року у складі судді Палінчака О. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 вересня 2020 року у складі колегії суддів:
П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУНП в Хмельницькій області) про відшкодування шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 13 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - Хмельницький ВП ГУНП в Хмельницькій області) Данкулинець А. В. із заявою, в якій просив порушити кримінальне провадження щодо осіб, які надали вказівку продовжувати незаконне будівництво на АДРЕСА_1 , на самовільно зайнятій земельній ділянці. Відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 внесені не були. Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 21 лютого 2017 року зобов`язано начальника СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області забезпечити внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 13 лютого 2007 року про кримінальне правопорушення відповідно до вимог статті 214 КПК України. Вважає, що неправомірною бездіяльністю слідчого Данкулинець А. В. щодо невнесення відомостей до ЄРДР по суті заяви від 13 лютого 2017 року йому спричинено майнову та моральну шкоду.
Обґрунтовуючи факт заподіяння моральної шкоди, позивач вказував, що вона полягає у моральних стражданнях, пов`язаних з неправомірною бездіяльністю слідчого. Майнова шкода полягає у витратах власного часу на написання скарги, її подачі, участі у розгляді справи, витратах на проїзд, папір, фарбу картриджа та копіювання документів
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Держави Україна в особі ГУНП в Хмельницькій області майнову шкоду у розмірі 60 023,90 грн та моральну шкоду - 1 000 000 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 15 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 вересня 2020 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 15 червня 2020 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстави для відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, дією та бездіяльністю органів державної влади не встановлено.
Задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення не є належною правовою підставою для відшкодування моральної шкоди, а моральних страждань внаслідок бездіяльності відповідача щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення позивачем не доведено.
Крім того, чинним законодавством, а саме нормами КПК України, передбачено механізм захисту порушеного права особи шляхом оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник вважає, що відшкодування моральної шкоди і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону, а саме положень статей 23, 1174 ЦК України. Відповідно до статей 276, 280 ЦК України порушене особисте немайнове право має бути поновлено судом із відшкодуванням моральної шкоди, завданої його порушенням.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2020 року ГУНП в Хмельницькій області подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 13 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до слідчого Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області
Данкулинець А. В. про вчинення кримінального правопорушення. Проте, процесуальне рішення за вказаною заявою не було прийнято. Відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 13 лютого 2017 року внесені не були.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурки С.В. від 21 лютого 2017 року у справі № 686/3038/17 скаргу ОСОБА_1 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР задоволено. Зобов`язано начальника
СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області організувати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою
ОСОБА_1 від 13 лютого 2017 року про кримінальне правопорушення відповідно до вимог статті 214 КПК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у
пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до пунктів 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, д