Постанова
Іменем України
5 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 644/11585/15-к
Провадження № 51-3620 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.,
при секретарі Ігнатенку Ю.В.,
за участю прокурора Подоляна Р.Д.,
захисника Донця А.А.,
засудженого ОСОБА_1 ,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42015220750000653, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Кицівка Чугуївського району Харківської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за касаційною скаргою захисника Донця А.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 ,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 рік, та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати у провадженні.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26 травня 2020 року цей вирок залишено без зміни.
За вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини польова пошта В 4680, в порушення ст.ст.11,16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Положення про дозвільну систему (затверджено Постановою КМУ №576 від 12.10.1992 року), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів для зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року), умисно, незаконно придбав, зберігав та носив при собі гранату РГД-5 і запал до неї. 26 червня 2015 року, приблизно о 13 годині 40 хв., ОСОБА_1 був зупинений на станції метро «Пролетарська» в м. Харкові співробітником ППС для перевірки документів та проведення особистого огляду, під час яких серед його особистих речей було виявлено предмет, схожий на ручну гранату РГД-5 та запал до неї, які являються однією ручною гранатою РГД-5, яка відноситься до категорії боєприпасів та є придатною до вибуху. Вказану ручну гранату РГД-5 з запалом ОСОБА_1 придбав, зберігав та носив без передбаченого законом дозволу.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Донець А.А. просить скасувати постановлені судові рішення щодо ОСОБА_1 , а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 3 ч.1 ст. 284 КПК України. Вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанції не надано належної оцінки доводам сторони захисту щодо проведення досудового розслідування не уповноваженою особою - слідчим Броновим І.О., щодо якого відсутня постанова про визначення його слідчим у цьому кримінальному провадженні. Також зазначає, що протокол огляду місця події від 26 червня 2015 року та висновок судової експертизи № 230 від 29 жовтня 2015 року є недопустимим доказами, оскільки здобуті у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На переконання захисника, під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано доказів, що доводили б «поза розумним сумнівом» винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України.
У надісланих до суду касаційної інстанції запереченнях прокурор просить касаційну скаргу захисника Донця А.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Донець А.А. просив скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 та закрити кримінальне провадження щодо нього.
Засуджений ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі захисника, просив її задовольнити.
Прокурор Подолян Р.Д. заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника. Судові рішення просив залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції Українита Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути в