Постанова
Іменем України
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 622/774/17
провадження № 51-6540 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Остапука В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220310000359, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нарва Естонії, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останнього разу, 14 липня 2017 року вироком Дергачівського районного суду Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком, тривалістю 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 28 вересня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 14 липня 2017 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнено на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, постановлено виконувати самостійно.
Вирішено питання про речові докази у провадженні.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він, 02 липня 2017 року приблизно о 17:00 год., діючи повторно, перебуваючи біля магазину «Центр», що по вул. Перемоги смт. Золочів Харківської області, із велосипедної стоянки, викрав велосипед «Салют», що належить ОСОБА_2 , чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 1200 гривень.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого, через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що апеляційний суд належним чином доводи скарги сторони обвинувачення не перевірив та, залишаючи вирок місцевого суду без зміни, не мотивував свого рішення про можливість застосування до ОСОБА_1 положень ст.75 КК України. Судом в повній мірі не враховано негативні дані про особу засудженого, ступінь тяжкості вчиненого злочину та безпідставно вказано про відсутність обтяжуючих обставин, що призвело до призначення покарання, яке є явно несправедливим через м`якість.
Крім того, всупереч вимог ст. 419 КПК України, в ухвалі не наведено підстав, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Чабанюк Т.В. в суді касаційної інстанції доводи скарги обвинувачення підтримала частково.
Мотиви Суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності т