Постанова
Іменем України
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 757/12845/20-к
провадження № 51-2531 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Короля В.В., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Вараниці В.М.,
представника цивільного відповідача Олійника О.В.,
представника цивільного позивача Лагоміни А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача ОСОБА_1 - адвоката Олійника О.В. на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 травня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020100060001244 від 18 березня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2020 року задоволено клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_2 - адвоката Лагоміни А.А. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020100060001244 від 18 березня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, цивільний відповідач ОСОБА_1 та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко В.А. подали апеляційні скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 травня 2020 року подані апеляційні скарги повернуто апелянтам з підстав, передбачених ст. 399 КПК України.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ОСОБА_1 - адвокат Олійник О.В. ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому посилається на порушення апеляційним судом строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про арешт майна.
Разом з тим представник Олійник О.В. звертає увагу Суду на те, що апеляційну скаргу цивільного відповідача ОСОБА_1 було призначено на 23 квітня 2020 року до розгляду колегією із трьох суддів, однак ухвалу про повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем було постановлено одноособово, що суперечить нормам процесуального закону.
Крім того, адвокат Олійник О.В. вказує на незаконність рішення апеляційного суду, аргументуючи свої доводи тим, що норма процесуального закону, якою керувався суд, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 (п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України), у цьому конкретному випадку застосуванню не підлягає, оскільки ухвалою слідчого судді було накладено арешт на майно з метою забезпечення цивільного позову, що, безумовно, стосується прав та інтересів ОСОБА_1 як цивільного відповідача.
Також представник цивільного відповідача вказує на незаконність ухвали слідчого судді про задоволення клопотання цивільного позивача ОСОБА_2 про накладення арешту на його ж майно з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні. При цьому зазначає, що таке рішення суперечить вимогам кримінального процесуального та цивільного процесуального законодавства.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу представника цивільного відповідача ОСОБА_1 - адвоката Олійника О.В. не надходило.
У судовому засіданні адвокат Олійник О.В. підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити, прокурор Вараниця В.М. та представник цивільного відповідача Лагоміна А.А. заперечували щодо задоволення касаційної скарги, просили ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено ч. 1 ст. 438 КПК України, однією з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ст. 412 КПК України).
Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2020 року задоволено клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_2 - адвоката Лагоміни А.А. про накладення арешту на майно ОСОБА_2 з метою недопущення його незаконного відчуження та забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з таким рішенням, цивільний відповідач ОСОБА_1 та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко В.А. подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання представника цивільного позивача про накладення арешту на майно цивільного позивача.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 травня 2020 року подані апеляційні скарги повернуто апелянтам на підставі ст. 399 КПК України. При цьому суд, повертаючи апеляційні скарги, зазначив, що цивільний відповідач ОСОБА_1 та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Теличко В.А. відповідно до вимог кримінального процесуального закону на стадії досудового розслідування не є особами, які мають право подавати апеляційні скарги на ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального п