Постанова
Іменем України
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 753/14633/18
провадження № 51-587 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
захисника Шелудька Є.В. (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Шелудька Є.В. на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року у кримінальному провадженні № 12018100020006707 за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фастівці Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2017 року за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року апеляційну скаргу засудженого залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 31 травня 2018 року приблизно о 02:00 год. на АДРЕСА_2 , умисно, таємно, за допомогою невстановлених предметів від`єднав від стіни будинку зовнішні елементи складових частин 3-х кондиціонерів та заволодів ними, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 10849 грн.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що в суді не доведено винуватості ОСОБА_1 у викраденні майна, висновки суду ґрунтуються на недопустимих доказах, зокрема, протоколах проведення слідчих експериментів; особистий обшук затриманого проведено незаконно; сума збитків встановлена не експертизою, а висновком, що є порушенням вимог процесуального закону. Крім того, вказує на протиправне застосування до його підзахисного кайданок при затриманні, а також недотримання судом апеляційної інстанції вимог ст.ст. 404, 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник у суді касаційної інстанції підтримав свою скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив залишити судові рішення без зміни.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок. Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Твердження захисника про те, що суд апеляційної інстанції не розглянув доводів апеляційної скарги та не дав відповідей на них в ухвалі суду, що свідчить про не дотримання судом апеляційної інстанції вимог ст. 419 КПК України, є слушними.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції.
Згідно з приписами ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні рішення, а також положення закону, яким він керувався. Усі доводи, що містяться в апеляційних скаргах, мають бути проаналізовані з урахуванням наявних у справі доказів з тим, щоб жоден з них не залишився нерозглянутим. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Переглядаючи вирок щодо ОСОБА_1 в апеляційному порядку, вказаних вимог закону суд не дотримався.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в апеляційній скарзі обвинувачений заперечував правильність установлення місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження та доведеність його винуватості. Вказував на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону внаслідок неповної та суперечливої оцінки судом доказів. При цьому обвинувачений посилався на конкретні докази у справі та вказував на їх недопустимість.
Однак, дослідивши у судовому засіданні у порядку ст. 404 КПК України докази та залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, суд своїх висновків не мотивував, усіх доводів скарги належним чином не перевірив, обмежившись формальним посиланням на докази, які суд визнав такими