Постанова
іменем України
5 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 127/16872/18
провадження № 51-2518км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Короля В.В., Маринича В.К.,
при секретарі Батку Є.І.,
за участю прокурора Титаренка Ю.О.,
представника потерпілої - адвоката Красіловського В.О.,
захисника Півнюк А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Красіловського В.О. на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020020001208, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Михайлівка Верхньорогачицького району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимості на підставі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 342 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 27 грудня 2019 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 1 ст. 296 КК - до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 309 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 342 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК постановлено зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання період тримання його під вартою з 25 травня 2018 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 : 1337 грн - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн - у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також 3200 грн витрат на правову допомогу.
За вироком суду, 26 березня 2018 року близько 23:45 ОСОБА_2 у приміщенні "Лото Маркету" на площі Привокзальній, 1 у м. Вінниці на законні вимоги працівників правоохоронного органу - поліцейських патрульної поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 під час виконання ними службових обов`язків представитися і пред`явити документи, що посвідчують його особу, умисно безпідставно створив конфліктну ситуацію, висловлювався на їхню адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, провокував бійку, тим самим перешкоджав працівникам правоохоронного органу виконувати свої службові обов`язки. На вимогу поліцейських припинити протиправну поведінку ОСОБА_2 відреагував агресивно і продовжив вести себе зухвало. При спробі сержанта поліції ОСОБА_3 і лейтенанта поліції ОСОБА_5 вжити до ОСОБА_2 поліцейських заходів із застосуванням фізичної сили останній, діючи умисно та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, вчинив активний фізичний опір зазначеним поліцейським патрульної поліції. Він розмахував руками, відштовхував працівників поліції від себе, чіплявся руками за їхній формений одяг та службові жетони, внаслідок чого зірвав та пошкодив службовий жетон поліцейського роти №2 БУПП у Вінницькій області сержанта поліції ОСОБА_3 .
Крім того, ОСОБА_2 за не встановлених досудовим розслідуванням обставин незаконно на власні потреби придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою (у перерахунку на висушену речовину) 19,06 г, який зберігав при собі в сумці та який у нього вилучили працівники поліції 26 квітня 2018 року близько 10:00 біля будинку АДРЕСА_2 .
Також ОСОБА_2 23 травня 2018 року в період часу з 18:00 до 20:00, перелізши через паркан, проник на територію незавершеного будівництва на АДРЕСА_3 , де вчинив таємне викрадення 54,8 кг металобрухту чорних металів, чим заподіяв ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 352, 36 грн.
Крім того, 25 травня 2018 року близько 13:13 ОСОБА_2 , діючи повторно, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, за допомогою металевого лома зламали навісний замок і вдерлися до підвального приміщення, розташованого на огородженій території будівництва на АДРЕСА_4 , де вчинили таємне викрадення 32 полімерних каністр (17 шт. об`ємом по 30 літрів і 15 шт. об`ємом по 25 літрів), чим заподіяли ОСОБА_1 майнової шкоди на суму 1337 грн.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2020 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 27 грудня 2019 року щодо ОСОБА_2 змінено. Дії ОСОБА_2 перекваліфіковано з ч. 2 ст. 309 КК на ч. 1 ст. 309 КК. ОСОБА_2 призначено покарання: за ч. 3 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 296 КК - у виді обмеження волі на строк 2 роки, за ч. 1 ст. 309 КК - у виді позбавлення волі на строк 1 рік, за ч. 2 ст. 342 КК - у виді позбавлення волі на строк 1 рік, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Відповідно до положень п. 8 ч. 1 ст. 89 КК виключено із вступної частини вироку відомості про судимість ОСОБА_2 за вироком Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 16 листопада 2004 року за ч. 2 ст. 307 КК. У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг і узгоджені доводи осіб, які їх подали
Представник потерпілої ОСОБА_1 - адвокат Красіловський В.О. у касаційній скарзі просить скасуватиухвалу Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2020 року щодо ОСОБА_2 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону і неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Стверджує, що апеляційний суд безпідставно перекваліфікував дії засудженого з ч. 2 на ч. 1 ст. 309 КК, при цьому не взяв до уваги всіх попередніх його судимостей. Крім того, приймаючи рішення про призначення ОСОБА_2 менш суворого покарання, суд апеляційної інстанції припустився помилкових висновків щодо можливості виправлення засудженого із відбуванням покарання меншої тривалості, ніж визначив суд першої інстанції, не врахував особи засудженого, реального ставлення останнього до вчинених ним злочинів, невизнання вини, його небажання відшкодувати шкоду, обставини, що обтяжує покарання, - вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та інших обставин, які у своїй сукупності виключали можливість пом`якшення покарання засудженому. Вказує, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки не зазначив в ухвалі підстав, на яких визнав необґрунтованими наведені в апеляційній скарзі прокурора доводи про невідповідність призначеного судом першої інстанції ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі винуватого внаслідок м`якості, а також мотивів відхилення думки потерпілої та її представника щодо міри покарання засудженого.
Позиції учасників судового провадження
Представник потерпілої Красіловський В.О. підтримав свою касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2020 року щодо ОСОБА_2 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції
Захисник засудженого ОСОБА_2 - адвокат Півнюк А.О. заперечувала проти задоволення касаційної скарги представника потерпілої Красіловського В.О. Просила ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Прокурор Титаренко Ю.О. вважав, що касаційна скарга представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Красіловського В.О. підлягає частковому задоволенню, просив скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2020 року щодо ОСОБА_2 , призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Частиною 2 передбачено, що при вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК визначено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, яке тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У касаційній скарзі представник потерпілої не заперечує правильності юридичної оцінки злочинних дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 342 КК. Вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність судимостей у ОСОБА_2 на підставі ст. 89 КК, а отже й рішення про перекваліфікацію дій останнього з ч. 2 на ч. 1 ст. 309 КК, а також пом`якшення йому покарання є неправильним.
Доводи касаційної скарги представника потерпілої у частині, що стосуються правильності кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309 КК, колегія суддів не оцінює, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 425 КПК потерпілий або його законний представник мають право подати касаційну скаргу у частині, що стосується інтересів потерпілого. Дії засудженого з незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу не стосуються інтересів потерпілої ОСОБА_1 .
У той же час колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги представника потерпілого про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень кримінального закону, що регулюють обчислення строків погашення судимостей та призначення покарання, а також положень кримінального процесуального закону щодо підстав зміни вироку в частині призначення покарання є обґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 408 КПК суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом`якшення покарання, якщо визнає, що покаранн