Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 243/6086/18
провадження № 51-3339км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В.М.,
суддів Стороженка С.О., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І.В.,
прокурора Матолич М.Р.,
захисників Поляцько О.Ю., Винник З.Г.,
виправданого ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Голубцова Г.В.на ухвалу Донецького апеляційного суду від 15 квітня 2020 року у кримінальномупровадженні щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
виправданого за ч. 4 ст. 368-3 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК та виправдано у зв`язку із недоведеністю того, що вчинене кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачувався у скоєнні злочину за таких обставин.
Так, перебуваючи на посаді директора ТОВ "Інвестгеопроект", відповідно до наказу № 6 від 30 грудня 2016 року, тобто будучи службовою особою юридичної особи приватного права, в обов`язки якого відповідно до статуту входили організаційно-розпорядчі обов`язки, отримав неправомірну вигоду для себе та третьої особи - посадових осіб, які повинні провести відповідну експертизу.
У лютому 2018 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлений) у ОСОБА_1 виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 , який звернувся до останнього із проханням виконати роботи з землевпорядкування і геодезії земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , на яку ОСОБА_2 отримав відповідне рішення Маяківської сільської ради № 7/29-369 від 14 березня 2018 року на дозвіл на розробку детального плану території вищезазначеної земельної ділянки, як учасник антитерористичної операції, у порядку, передбаченому законодавством України.
З метою отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, для досягнення своєї мети, ОСОБА_1 в період з лютого 2017 року до квітня 2018 року вимагав неправомірну вигоду від ОСОБА_2 , створивши йому умови, при яких останній не одержав би позитивний висновок експертизи, не виконавши його вимоги у наданні оголошеної суми грошових коштів.
05 квітня 2018 року близько 12:30 ОСОБА_1 , діючи умисно, маючи єдиний намір на одержання неправомірної вигоди, як для себе, так і для третіх осіб, розуміючи протиправність своїх діянь, направлених на особисте незаконне збагачення, а також одержання службовою особою юридичної особи приватного права неправомірної вигоди для третіх осіб за вчинення з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду за позитивний висновок експертизи, на території м. Слов`янськ Донецької області по вул. Шовковична, навпроти буд.2, у салоні автомобіля, державний номерний знак НОМЕР_1 , отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 70000 грн за сприяння у вирішенні питання щодо узгодження документів, необхідних для землевпорядкування, виконання геодезичних робіт, підготовки проекту відведення земельної ділянки площею 0,1000 га, отримання позитивної експертизи, як учаснику антитерористичної операції та погодження службової документації. Цього ж дня о 12:45 ОСОБА_1 був затриманий та в подальшому добровільно видав предмет неправомірної вигоди, а саме грошові кошти у розмірі 70000 грн, які були передані останньому ОСОБА_2 .
Донецький апеляційний суд ухвалою від 15 квітня 2020 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення. Вирок місцевого судущодо ОСОБА_1 скасував та закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного суду від 15 квітня 2020 року у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Істотними порушеннями кримінального процесуального закону, на думку прокурора, є те, що суд апеляційної інстанції, при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження не дотримався положень ст. 23 КПК, безпосередньо не дослідив докази у справі, усупереч ст.94 цього Кодексу не дав належної оцінки всім доказам у справі, що призвело до прийняття невмотивованого рішення про закриття кримінального провадження.
Зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 370 КПК.
На касаційну скаргу прокурора, захисниками Поляцько О.Ю. , Винник З.Г. та виправданим ОСОБА_1 подано заперечення, в яких вони просять ухвалу Донецького апеляційного суду від 15 квітня 2020 року року залишити без змін, а касаційну скаргу прокурора - беззадоволення.
Звернули увагу, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мали місце договірні відносини щодо землевпорядкування та геодезії з метою складання землеустрою для відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Також, ОСОБА_1 був наділений певними повноваженнями від імені ОСОБА_2 на підставі нотаріальної довіреності. Стороною обвинувачення не надано жодного доказу, що ОСОБА_1 вимагав у ОСОБА_2 кошти, що є однією із кваліфікуючих ознак злочину передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК.
Також, зауважили, що судом апеляційної інстанції належним чином оцінено наявні у справі докази у їх сукупності, з точки зору їх взаємозв`язку, належності, допустимості і достовірності. Під час розгляду справи апеляційним судом дотримано приписи ст. 419 КПК. Оцінка доказів у справі здійснена з дотриманням приписів визначених ст. 94 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Матолич М.Р. не підтримала доводи, викладені в касаційній скарзі представника публічного обвинувачення, просила ухвалу Донецького апеляційного суду від 15 квітня 2020 року залишити без зміни.
Захисники Поляцько О.Ю., Винник З.Г. та виправданий ОСОБА_1 не підтримали касаційну скаргу прокурора, просили Суд ухвалу Донецького апеляційний суд від 15 квітня 2020 року залишити без зміни. Крім того, підтримали мотиви викладені у запереченнях в повному обсязі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, позиції прокурора, захисників, виправданого та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно зі ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При скасуванні чи зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено і в чому саме полягають ці порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 438 КПК визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1