ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 757/39201/18-к
провадження № 51-250км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Стороженка С.О., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
прокурора Сороки М.К.,
адвоката Осіпова Ю.В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Осіпова Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року, якою повернуто його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2018 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2018 року задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017000000002879 від 11 вересня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу адвоката Осіпова Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 на зазначену ухвалу слідчого судді повернуто на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки скаргуподано після закінчення строку апеляційного оскарження й суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат Осіпов Ю.В. просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді. Вважає висновки суду про те, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, необґрунтованими. Зазначає, що ухвалу слідчого судді від 10 серпня 2018 року було постановлено без виклику власника майна і його представника. При цьому ухвалу, за якою було накладено арешт, адвокат Осіпов Ю.В. отримав 01 жовтня 2019 року на підставі його заяви. А тому, на переконання касатора, встановленого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України строку не було пропущено з огляду на положення ч. 3 цієї статті.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокат Осіпов Ю.В. підтримав подану касаційну скаргу з викладених у ній мотивів.
Прокурор Сорока М.К. у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги адвоката Осіпова Ю.В., вважаючи її необґрунтованою, та просив залишити без зміни оскаржуване судове рішення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши думку учасників судового провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ст. 129 Конституції України).
За приписами ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка відповідно до положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення Європейського суду з прав людини від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).
Положенням п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України визначено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому. Таке рішення щодо арешту майна мають право оскаржити підозрюваний, обвинувачений та треті особи (ч. 7 ст. 173 КПК України).
У частинах 2 та 3 ст. 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
При цьому згідно з положеннями ч. 1 ст. 307 та ч. 7 ст. 376 КПК України копія ухвали слідчого судді не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається учаснику провадження, який не був присутнім у судовому з