ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 127/24813/18
провадження № 51-2150км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Бородія В.М., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
представника ПрАТ «Миронівський
завод по виготовленню круп
і комбікормів» - адвоката Оджиковського В.О.,
прокурора Подоляка М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» - адвоката Колос К.О. на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 березня 2020 року, якою повернуто її апеляційну скаргу на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2018 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2018 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 06 листопада 2018 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Вінницької області Тимчишеним В.М., за участю захисника обвинуваченого - адвоката Білошкурського О.В.
Згідно з вказаним вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, та призначено йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70 цього Кодексу у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн).
Як встановлено вироком суду першої інстанції, ОСОБА_1 у січні 2016 року, перебуваючи у м. Вінниці, отримав від невстановленої особи пропозицію за грошову винагороду придбати і перереєструвати на своє ім`я суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), стати їх засновником, не маючи на меті здійснення підприємницької діяльності та отримання за це прибутку, тобто зайнятися фіктивним підприємництвом. ОСОБА_1 , не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього засновника та директора підприємства, погодився на таку пропозицію. Так, невстановлені слідством особи отримали контроль над ПП «Елітар Авто», ТОВ «Сервісбудінтер», ТОВ НВП «Центр технічного обслуговування» і використовували протягом 2016 року реквізити цих юридичних осіб для незаконного оформлення безтоварних господарських операцій про нібито поставлений соняшник для безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) для ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів».
Оскаржуваною ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 березня 2020 року апеляційну скаргу представника ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» - адвоката Колос К.О. на зазначений вирок місцевого суду повернуто на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження й суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» - адвокат Колос К.О. просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді.Стверджує, що вирок суду безпосередньо стосується прав та обов`язків вказаного товариства, оскільки він містить висновок про те, що Товариствоз порушенням вимог податкового законодавства сформувало податковий кредит з ПДВ, а це, на переконання представника, не відповідає дійсності. Крім цього, зазначає, що на підставі ухваленого вироку для ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» можуть настати негативні наслідки у виді нарахування додаткового кредиту з ПДВ або відмови у відшкодуванні ПДВ з бюджету за поставками від ПП «Елітар Авто», ТОВ «Сервісбудінтер», ТОВ НВП «Центр технічного обслуговування». Наголошує, що копії вироку на адресу ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» не було надіслано, тому строк на оскарження судового рішення пропущений із поважних причин. Зауважує, що обізнаність ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» про проведення досудового розслідування стосовно його контрагентів не дає підстав вважати, що товариство було обізнане про існування вироку місцевого суду наприкінці 2018 року та не є офіційним повідомленням юридичної особи про наявність конкретного рішення суду. На переконання касатора, ухвала апеляційного суду в цій частині ґрунтується виключно на припущеннях, що не відповідає приписам ст. 370 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Представник ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» - адвокат Оджиковський В.О. у судовому засіданні суду касаційної інстанції підтримав подану касаційну скаргу з викладених у ній підстав.
У судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши думку учасників судового провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог крим