Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 552/11847/14-ц
провадження № 61-1768св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Одеська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2018 року у складі судді Загороднюка В. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2014 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - ДАБК) в Одеській області про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, приведення об`єкта у первісний стан та звільнення самовільно захопленої земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що з листа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 30 травня 2014 року № 01-11/899(2) міській раді стало відомо про здійснення самовільної реконструкції нежитлового підсобного приміщення, яке є частиною квартири АДРЕСА_1 .
Було встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без подання правовстановлюючих, дозвільних документів виконали роботи з реконструкції нежитлового приміщення площею 15,3 кв. м, яке є частиною вказаної квартири зі збільшенням площі забудови до 70 кв. м, (здійснено добудову до підсобного приміщення, у результаті якої площа першого поверху складає 35 кв. м, а також здійснено надбудову другого поверху, площею 35 кв. м). Отже, загальна площа вказаного підсобного приміщення після реконструкції збільшилась до 70 кв. м, чим значно погіршила житлово-побутові умови мешканців та технічний стан будинку.
Комунальним підприємством (далі - КП) «ЖКС «Порто-Франківський» було винесено приписи від 15 квітня 2014 року та 24 квітня 2014 року з вимогою зупинити ремонтно-будівельні роботи з реконструкції зазначеного нежитлового підсобного приміщення з улаштування прибудови та надати проектно-дозвільну документацію, проте зазначені у приписах вимоги виконані не були.
06 березня 2014 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради прийнято розпорядження № 258 «Про приведення самовільно реконструйованого нежитлового приміщення, розташованого на території двору житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у первісний стан», яке в добровільному порядку відповідачами не виконано.
Як стало відомо в подальшому, будівельні роботи за вказаною адресою виконувались відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції частини квартири АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення з об`єднанням під квартиру та виділом в окрему одиницю без зміни цільового призначення, зареєстрованої Інспекцією ДАБК в Одеській області 03 квітня 2014 року № ОД 08 2140930868.
Однак, у подальшому, було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та було скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкту до експлуатації.
Підставою скасування вищезазначеної декларації стало проведення Інспекцією ДАБК в Одеській області позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , якою було встановлено, що замовниками будівництва ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наведено недостовірні дані в зареєстрованій декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 22 квітня 2014 року № ОД 14214112065, що є порушенням частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі договору купівлі-продажу від 21 липня 2014 року серія та номер: 3783, укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , остання є власником квартири АДРЕСА_1 . Разом з тим, договір-продажу від 21 липня 2014 року не міг бути укладений, оскільки предмет договору не перебував у власності продавця.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, Одеська міська рада просила суд: визнати незаконним та скасувати свідоцтво від 29 травня 2014 року, індексний номер 22349816, про право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договіркупівлі-продажу від 21 липня 2014 року, серія та номер 3783, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ; зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 власними силами і за рахунок власних коштів привести у первісний стан реконструйоване нежитлове підсобне приміщення, яке є частиною загальної площі квартири АДРЕСА_1 у відповідності до технічної документації; зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звільнити самовільно захоплену земельну ділянку шляхом знесення самочинно добудованої прибудови до нежитлового підсобного приміщення, яке є частиною загальної площі квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2018 року позов Одеської міської ради задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано свідоцтво від 29 травня 2014 року індексний номер: 22349816 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 21 липня 2014 року серія та номер: 3783, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.С.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки підстава видачі свідоцтва від 29 травня 2014 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , а саме декларація про готовність об`єкту до експлуатації від 22 квітня 2014 року № ОД 14214112065, скасована, тому слід визнати незаконним та скасувати вказане свідоцтво про право власності. А, оскільки свідоцтво від 29 травня 2014 року є незаконним, тому слід визнати недійсним укладений на його підставі договір купівлі-продажу від 21 липня 2014 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Одеської міської ради у частині щодо приведення об`єкта у первісний стан та звільнення самовільно захопленої земельної ділянки суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів можливості приведення реконструйованого приміщення у первісний стан без пошкодження приміщення, яке існувало до проведеної реконструкції.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу Одеської міської ради задоволено.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2018 року скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог про приведення об`єкту у первісний стан та звільнення самовільно захопленої земельної ділянки та ухвалено в цій частині нове рішення, яким задоволено позовні вимоги Одеської міської ради та зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звільнити самовільно зайнятуземельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованої добудови до нежитлового підсобного приміщення, яке є частиною загальної площі квартири АДРЕСА_1
В іншій частині рішення залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновок районного суду про можливість пошкодження приміщення є довільним та необґрунтованим, непідтвердженим жодним належним, допустимим та достовірним доказом. Крім того, приміщення, яке існувало до проведеної реконструкції- туалет загального користування, знесене відповідачами, тобто, його більше не існує як матеріального об`єкта, тому його неможливо пошкодити. У позові йшлося про те, що відповідачі мають знести незаконно споруджену двоповерхову будівлю та відновити туалет, яким користувалися мешканці будинку АДРЕСА_1 , у квартирах яких відсутній санітарний вузол.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та закрити провадження у справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди помилково відкрили провадження у цій справі та розглянули її, оскільки цей спір є публічно-правовим та повинен вирішуватися адміністративними судами за правилами КАС України.
Також вказує, що ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не повідомили її належним чином про розгляд справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2020 року Одеська міська рада подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що посилання заявника на непідвідомчість цього спору судам загальної юрисдикції, є помилковим, тому просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2020 року у складі судді Сердюка В. В. відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 11 вересня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 15 березня 2013 року 350/1000 частин квартири АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у рівних частках. 350/1000 частин складає 62,01 кв. м загальної площі квартири та підсобне приміщення 15,3 кв. м.
Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції частини квартири АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення з об`єднанням під квартиру та виділом в окрему одиницю без зміни геометричних розмірів, зареєстрованої Інспекцією ДАБК в Одеській області 03 квітня 2014 року № ОД 08 2140930868 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було проведено відповідну реконструкцію.
Інспекцією ДАБК в Одеській області 22 квітня 2014 року № ОД 142141120650 було зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації з реконструкції частини 350/1000 квартири та нежитлового приміщення з об`єднанням під квартиру та виділом в окрему одиницю без зміни геометричних розмірів за адресою: АДРЕСА_1 .
Після проведення реконструкції було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29 травня 2014 року індексний номер: 22349816 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/3 частині.
Згідно з листів Інспекції ДАБК в Одеській області від 19 червня 2014 року № 01/11-6894 та від 02 липня 2014 року № 01/11-7 554 Інспекцією відповідно до наказу від 16 червня 2014 року № 69 «СК» скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 03 квітня 2014 року № ОД 08 2140930868, оскільки замовниками будівництва: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наведено недостовірні дані в зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 03 квітня 2014 року № ОД 08 2140930868.
Наказом Інспекції ДАБК в Одеській області від 25 липня 2014 року № 93 «СК» «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта» було скасовано реєстрацію декларації від 22 квітня 2014 року № ОД 142141120650 про готовність об`єкта до експлуатації з реконструкції частини 350/1000 квартири та нежитлового приміщення з об`єднанням під квартиру та виділом в окрему одиницю без зміни геометричних розмірів за адресою: АДРЕСА_1 .
06 травня 2014 року Приморською районною адміністрацією було прийнято Розпорядження № 258 «Про приведення самовільно реконструйованого не житлового підсобного приміщення, розташованого на території двору житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в первнний стан».
З огляду на інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 21 липня 2014 року номер 3783, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є. С. та укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Справою адміністративної юрисдикції, відповідно до частини першої статті 4 Кодексу адміністратив