Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 153/279/17
провадження №61-10048св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Ямпільська державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 02 березня 2020 року у складі судді Гаврилюк Т. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 червня 2020 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Копаничук С. Г., Медвецького С. К.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що він є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 травня 2006 року (справа № 2-665/2006 року).
Іншим співвласником вказаної квартири на підставі свідоцтва про право власності від 10 січня 1995 року була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 проживала з його батьком ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи з 1972 року і до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільних дітей у них не було.
Позивач вказував, що після смерті батька ОСОБА_3 проживала у квартирі АДРЕСА_1 одна і він, як співвласник, не вчиняв жодних дій щодо перешкоджання їй в користуванні вказаною квартирою. ОСОБА_3 обіцяла заповісти йому свою частку квартири. Про намір заповідати квартиру відповідачу вона не повідомляла.
20 грудня 2016 року, після смерті ОСОБА_3 , він не зміг потрапити до квартири, так як в ній проживали невідомі йому люди.
Відповідно до заповіту від 25 травня 2016 року ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заповіла йому квартиру АДРЕСА_1 після її смерті.
Позивач зазначав, що заповіт був підписаний не ОСОБА_3 . Вважав, що відповідач увійшов попередньо у змову із нотаріусом та підробив заповіт, а саме підпис ОСОБА_3 .
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 02 березня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що форма та зміст оскаржуваного заповіту відповідають вимогам статті 1247 ЦК України. Позивачем не наведено жодного доказу того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом чи за законом будь-якої черги спадкування після смерті ОСОБА_3 скаржуваним заповітом права та інтереси позивача не порушені.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 02 березня 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, позивачем в порядку статті 81 ЦПК України не надано доказів недійсності оспорюваного ним правочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що права позивача порушені, оскільки позивач є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 . Оспорюваний заповіт складено з порушенням його форми. На момент складання заповіту ОСОБА_3 виповнилося 77 років, вона була особою похилого віку. Суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання позивача про витребування доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відзив на касаційну скаргу відповідач не подавав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується копією рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 30 травня 2006 року та Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 грудня 2013 року (т. 1, а.с. 26).
Відповідно до спадкової справи № 356/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , 14 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 50-61).
18 січня 2017 року ОСОБА_1 також звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3
02 березня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке складається із 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , яке він прийняв (т. 1, а.с. 62).
За змістом оспорюваного заповіту від 25 травня 2006 року встановлено, що ОСОБА_3 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом, ОСОБА_2 . Зазначений заповіт зареєстрований у реєстрі.
Згідно із копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 березня 2017 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 видано ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 70).
Свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстровано в спадковому реєстрі за № 59495074.
Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 .
Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 березня 2018 року вих. № 220/02-31 мотивована тим, що позивач не надав до нотаріальної контори свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , документи про право власності на 1/2 частку квартири, яка рахується за ОСОБА_3 , зазначені документи в нього відсутні, не надав жодного документа про підтвердження факту родинних стосунків, які б свідчили про те, що він є спадкоємцем будь-якої із п`яти черг спадкування за законом. Встановлено, що позивач не відноситься до жодної із п`яти черг спадкування за законом та не є спадкоємцем за заповітом (т. 1, а.с.73).
Відповідно до реєстру для реєстрації нотаріальних дій встановлено, що 25 травня 2006 року за №1608 ОСОБА_3 було складено заповіт серії ВСТ 401364.
Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 22 лютого 2020 року за клопотанням позивача у справі призначено судову почеркознавчу та технічну експертизи заповіту від 25 травня 2006 року, складеного від імені ОСОБА_3 .
Згідно з висновком експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 16 серпня 2018 року № 6593/18-34 (т. 1, а.с. 233 -237) «в заповіті, датованому 25 травня 2006 року, складеному від імені ОСОБА_3 , бланк серії ВСТ № 401364: записи і підпис від імені ОСОБА_3 виконані кульковою ручкою (ручками), спорядженою пастою синьо-фіолетового кольору; підпис від імені державного нотаріуса Бешинської Г. А. виконаний кульковою ручкою, спорядженою пастою чорного кольору. Встановити час виконання записів і підпису від імені ОСОБА_3 та підпису від імені державного нотаріуса Бешинської Г. А. у заповіті, датованому 25 травня 2006 року, складеному від імені ОСОБА_3 , бланк серії ВСТ №401364, не є можливим через те, що штрихи цих записів та підписів перетинаються з барвною речовиною захисної сітки бланка документа».
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 28 січня 2019 року № 6594/18-33 (т. 1, а.с. 246-252) «вирішити питання про те, чи 25 травня 2006 року» виконаний у наданому на дослідження заповіті від імені ОСОБА_3 відтиск гербової печатки не виявилось можливим. Для виготовлення наданого на дослідження заповіту від 25 травня 2006 року від імені ОСОБА_3 на аркуші бланку серії ВСТ № 401364 монтаж з використанням бланку для засвідчення нотаріальних дій серії ВСТ № 401365 і технічних засобів для виконання на ньому тексту наданого на дослідження заповіту шляхом додруковування окремих фрагментів тексту до основного тексту документу, а також шляхом друку тексту заповіту на аркуші бланку серії ВСТ № 401365, що містив раніше виконані на ньому рукописний запис, підписи та відтиск печатки від імені Ямпільської державної нотаріальної «контори, не застосовувався».
Згідно з повідомленням про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи від 01 лютого 2019 року № 6595/18-32 (т. 2, а.с. 2,), будь-яких зразків почерку ОСОБА_3 надано не було, а тому неможливо надати висновок судово-почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 14 березня 2019 року за клопотанням позивача у справі призначено повторну комплексну судово-почеркознавчу та технічну експертизИ заповіту від 25 травня 2006 року, складеного від імені ОСОБА_3 .
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення повторної судової технічної експертизи