Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 367/7324/16-ц
провадження № 61-4319св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк «Голосіївський»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лень Роман Володимирович, на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 вересня 2018 року у складі судді Саранюк Л. П. та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Мельника Я. С., Сліпченка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк «Голосіївський», про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року № 2022/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,15 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЖ № 922215 на право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:042:0044, площею 0,15 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
На підставі договору купівлі-продажу від 02 червня 2009 року № 468 вказану земельну ділянку придбала ОСОБА_4 , якій видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЗ №344221.
18 червня 2009 року ОСОБА_4 відчужила на користь ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,15 га, шляхом укладення з ним договору купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 , про що на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №344221, виданому на ім`я ОСОБА_4 , зроблено відмітку про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_2 .
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 грудня 2013 року у справі № 367/3820/13-ц, залишеним без змін рішенням Апеляційного суду Київської області від 03 квітня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 липня 2014 року, визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року № 2022/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ». Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 922215, виданий на ім`я ОСОБА_3 , на земельну ділянку, площею 0,15 га, на АДРЕСА_1 .
Указаними судовими рішеннями встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт Коцюбинське , оскільки на момент прийняття рішення Коцюбинською селищною радою про надання у власність земельної ділянки першому власнику межі смт Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені, а тому спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства.
За інформацією управління Держземагентства у м. Ірпені Київської області від 10 грудня 2014 року № 01-04/2215 щодо нанесення на картографічні матеріали Національного природного парку «Голосіївський» спірних земельних ділянок, виділених Коцюбинською селищною радою, та акта перевірки Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 19 липня 2016 року № А152/180, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3210946200:01:042:0044 відповідно до картосхеми території, перспективної для створення Святошинського-Біличанської філії Національного природного парку «Голосіївський» попереднього функціонального зонування, відноситься до 111 кварталу.
Таким чином, земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме Національного природного парку Голосіївський».
До прийняття Коцюбинською селищною радою рішення від 25 грудня 2008 року № 2022/25-5 спірна земельна ділянка належала до земель державної власності, знаходилась на землях Святошинського лісопаркового господарства та відносилась до земель лісогосподарського призначення.
Оскільки спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт Коцюбинське, враховуючи вимоги пункту 12 Перехідних положень ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення Коцюбинською селищною радою), вона і після прийняття нової редакції ЗК України продовжувала перебувати у державній власності, а отже селищна рада не мала права нею розпоряджатись.
Враховуючи, що спірна земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_2 , витребувати її в порядку статті 388 ЦК України можливо лише за позовом розпорядника цієї земельної ділянки, яким є Кабінет Міністрів України.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 17 грудня 2013 року № 36128539 встановлено, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України просив суд витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку, площею 0,15 га, кадастровий номер 3210946200:01:042:0044, вартістю 77 214,38 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року, позов першого заступника прокурора Київської області задоволено.
Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку, площею 0,15 га, кадастровий номер 3210946200:01:042:0044, вартістю 77 214,38 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що спірна земельна ділянка вибула з власності держави поза волею належного розпорядника землі, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому наявні правові підстави для її витребування з чужого незаконного володіння відповідача на підставі статті 388 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лень Р. В., просила суд скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували до спірних правовідносин положення статті 388 ЦК України. Суд першої інстанції проігнорував клопотання відповідача про застосування позовної давності, а апеляційний суд помилково вважав, що позовну давність у цій справі не слід застосовувати.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу інші учасники справи до суду не подавали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лень Р. В., витребувано цивільну справу № 367/7324/16-ц із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду 07 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Рішенням Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року №2022/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,15 га (а. с. 14 ).
На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЖ №922215 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:042:0044, площею 0,15 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 червня 2009 року № 468 вказану земельну ділянку придбала ОСОБА_4 , якій було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №344221 (а. с. 18-19).
18 червня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № 3101, на підставі якого ОСОБА_4 відчужила спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_2 (а. с. 15-17).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 17 грудня 2013 року № 36128539 встановлено, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 .
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 грудня 2013 року у справі № 367/3820/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 03 квітня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 липня 2014 року, визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року №2022/25-5 та державний акт на право власності на землю, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210946200:01:042:0044 (а. с. 90-98, 99-104, 105-107).
Цими судовими рішеннями встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт Коцюбинське, оскільки на момент прийняття рішення Коцюбинською селищною радою про надання у власність земельної ділянки першому власнику межі смт Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені та не були встановлені, а тому спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства України.
Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 19 липня 2016 року А152/180 земельна ділянка з кадастровим номером 3210946200:01:042:0044 відповідно до картосхеми території, перспективної для створення Святошинсько-Біличанської філії національного природного парку «Голосіївський» попереднього функціонального зонування, відноситься до 111 кварталу (а. с. 20-22, 27, 28).
Встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210946200:01:042:0044 розташована на землях природно-заповідного фонду у межах Національного природного парку «Голосіївський».
З журналу судового засідання, яке відбулось 28 вересня 2018 року в суді першої інстанції, вбачається, що представник ОСОБА_1 адвокат Лень Р. В. заявив про застосування позовної давності (а. с. 146).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ») передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України оскаржувані судові рішення відповідають не повною мірою.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_3 набула право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року № 2022/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » всупереч вимогам закону, що підтверджено рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 грудня 2013 року у справі № 367/3820/13-ц. Оскільки спірна земельна ділянка вибула з власності держави поза волею належного розпорядника землі, існують всі правові підстави для витребування її з незаконного володіння відповідача на підставі статті 388 ЦК України.
Щодо підставності позовних вимог
Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Згідно зі статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Частиною першою статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
У справі, що переглядається, установлено, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнано незаконним та скасовано рішення Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року №2022/25-5 та державний акт на право власності на землю, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210946200:01:042:0044.
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі,