iplex360.Демо.Судові рішення

Постанова

Іменем України

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 275/900/17

провадження № 61-7160св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Коростишівська місцева прокуратура Житомирської області в інтересах держави в особі територіальної громади Брусилівського району Житомирської області в особі Брусилівської селищної ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 24 вересня 2018 року у складі судді Данилюк О. С. та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 березня 2019 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Шевчук А. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року Коростишівська місцева прокуратура Житомирської області в інтересах держави в особі територіальної громади Брусилівського району Житомирської області в особі Брусилівської селищної ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до вироку Брусилівського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2012 року в справі № 1-62/11 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частинами першою та другою статті 364, частиною першою та другою статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України), і призначено йому покарання.

Цим вироком встановлено, що « ОСОБА_2 , перебуваючи в період з 12 квітня 2006 року до 12 листопада 2010 року на посаді голови Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, державним службовцем 7 рангу 4 категорії, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, в інтересах третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у невстановлений день вересня 2009 року, в приміщенні службового кабінету сільської ради в с. Соловіївка Брусилівського району Житомирської області, на вул. Івана Франка, 2-а, порушуючи вимоги статей 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 116, 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), відповідно до яких питання щодо безоплатної передачі у власність фізичним особам земельних ділянок приймаються виключно на пленарних засіданнях відповідної сільської, селищної чи міської ради шляхом голосування більшістю присутніх депутатів від загального складу ради, виготовив текст завідомо неправдивого рішення сесії Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області від 25 вересня 2009 року про надання дозволу ОСОБА_1 та іншим на виготовлення технічної документації та виготовлення документів на право власності на земельні ділянки з метою їх подальшої безоплатної передачі у власність вказаним громадянам. ОСОБА_2 , завідомо знаючи про те, що в дійсності вказане питання на порядок денний засідання сесії сільської ради не виносилось і рішення з цього приводу депутатами не приймалось, підписав вказані рішення, завірив печаткою Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області та приєднав до матеріалів 25 сесії 5 скликання Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області. В подальшому, ОСОБА_2 , використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_3 в приміщенні службового кабінету Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області на вул. Івана Франка, 2-а в селі Соловіївка Брусилівського району Житомирської області, у невстановлений день грудня 2009 року виготовив текст завідомо неправдивого рішення 28 сесії 5 скликання Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області від 01 грудня 2009 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1639 га.

ОСОБА_2 , завідомо знаючи про те, що в дійсності вказане питання на порядок денний засідання сесії сільської ради не виносилось і рішення з цього приводу депутатами не приймалось, підписав дане рішення, завірив печаткою Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області та приєднав до матеріалів 28 сесії 5 скликання Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області.

ОСОБА_2 виготовив копію з вказаного підробленого рішення сесії Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, яке теж підписав та завірив печаткою Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, і видав ОСОБА_3 .

На підставі підробленого рішення сесії Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області від 01 грудня 2009 року ОСОБА_3 отримав державний акт про право власності на земельну ділянку, площею 0,1639 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд».

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 червня 2012 року у справі № 605/251/2012 задоволено позов прокурора Брусилівського району Житомирської області в інтересах держави, територіальної громади с. Соловіївка Брусилівського району Житомирської області до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

21 серпня 2017 року до Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області надійшло звернення ОСОБА_6 , відповідно до якого прокуратура дізналася про те, що земельна ділянка, площею 0,1639 га, кадастровий номер 1820985601:01:002:0454, яка належала ОСОБА_3 , перейшла у власність ОСОБА_1 згідно з договором дарування від 19 вересня 2010 року.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельної ділянки, площею 0,1639 га, кадастровий номер 1820985601:01:002:0454, розташованої на АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку здійснено 21 вересня 2016 року.

Ураховуючи викладене, Коростишівська місцева прокуратура Житомирської області просила на підставі статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) витребувати у ОСОБА_1 на користь Брусилівської селищної ради земельну ділянку, площею 0,1639 га, кадастровий номер 1820985601:01:002:0454, розташовану на АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 24 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 05 березня 2019 року, у задоволенні позову Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі територіальної громади Брусилівського району Житомирської області в особі Брусилівської селищної ради відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що спірна земельна ділянка, передана ОСОБА_3 та отримана відповідачем на підставі договору дарування, протиправно вибула з державної форми власності, що є підставою для її витребування на підставі статті 388 ЦК України. Однак суди взяли до уваги заяву відповідача про застосування строку позовної давності, в якій зазначено, що про передачу спірної земельної ділянки Соловіївська сільська рада дізналася ще у 2010 році, оскільки відомості про перехід права власності на неї до ОСОБА_1 були внесені 26 травня 2010 року до поземельної книги. Проте з позовом у цій справі позивач звернувся до суду лише 10 листопада 2017 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року до Верховного Суду, заступник прокурора Житомирської області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 24 вересня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 березня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 261 ЦК України до спірних правовідносин, оскільки не взяли до уваги те, що незаконність вибуття із комунальної власності спірної земельної ділянки встановлено вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2012 року та рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 червня 2012 року у справі № 605/251/2012, які ухвалені у 2012 році, тобто після реєстрації у поземельній книзі переходу права власності на цю земельну ділянку від ОСОБА_3 до ОСОБА_1 у 2010 році за договором дарування. Таким чином, станом на 26 травня 2010 року у Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, яка є правонаступником Соловіївської сільської ради, та у Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області не було підстав для пред`явлення позову про витребування спірної земельної ділянки на підставі статті 388 ЦК України, оскільки на той момент не було встановлено обставин незаконності вибуття земельної ділянки із комунальної власності.

За таких обставин початок перебігу строку позовної давності необхідно обраховувати саме з моменту отримання прокуратурою 21 серпня 2017 року звернення ОСОБА_6 , з якого було встановлено наявність підстав для звернення до суду.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Житомирської області на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 24 вересня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 березня 2019 року і витребувано із Брусилівського районного суду Житомирської області цивільну справу № 275/900/17.

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній до набуття чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ») передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

Вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2012 року в справі № 1-62/11 ОСОБА_2 , як голову Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, визнано виним у вчиненні злочинів, передбачених частинами першою, другою статті 364, частинами першою, другою статті 366 КК України.

Після цього ОСОБА_2 , використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_3 в приміщенні службового кабінету Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області на вул. Івана Франка, 2-а в с. Соловіївка Брусилівського району Житомирської області, у невстановлений день грудня 2009 року виготовив текст завідомо неправдивого рішення 28 сесії 5 скликання Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області від 01 грудня 2009 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,1639 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. ОСОБА_2 , завідомо знаючи про те, що в дійсності вказане питання на порядок денний засідання сесії сільської ради не виносилось і рішення з цього приводу депутатами не приймалось, підписав вказане рішення, завірив печаткою Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області та приєднав до матеріалів 28 сесії 5 скликання Соловіївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області.

Вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 17 лютого 2012 року набрав законної сили.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 червня 2012 року у цивільній справі № 605/251/2012 позов прокурора Брусилівського району Житомирської області в інтересах держави, територіальної громади с. Соловіївка Брусилівського району Житомирської області до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку задоволено.

Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 619829 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1639 га, кадастровий номер 1820985601:01:002:0454, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виданий ОСОБА_3 .

Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 червня 2012 року набрало законної сили.

06 травня 2010 року нотаріусом Брусилівської державної нотаріальної контори Житомирської області Отрищенком О. І. посвідчено договір дарування земельної ділянки, згідно із якоим ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 , а той прийняв в дарунок земельну ділянку, площею 0,1639 га, кадастровий номер 1820985601:01:002:0454, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , який 06 травня 2010 року зареєстровано в Державному реєстрі правочинів.

Відомості про договір дарування від 06 травня 2010 року зареєстровані начальником відділу Держкомзему в Брусилівському районі Житомирської області у поземельній книзі 26 травня 2010 року за № 20501002045400, про що свідчить відмітка на державному акті серії ЯК № 619829 на земельну ділянку з кадастровий номером 1820985601:01:002:0454.

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 21 вересн

................

Перейти до повного тексту