1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 125/621/18

провадження № 61-3581св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Левицька-Корчун Вікторія Ігорівна, на рішення Барського районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2018 року у складі судді Хитрука В. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2019 року у складі колегії суддів: Зайцева А. Ю., Ковальчука О. В., Сала Т. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Позовна заява мотивована тим, що 02 березня 2015 року між ним та ОСОБА_2 укладений договір позики № 1/2015, відповідно до умов якого він передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3 135 000,00 грн, що еквівалентно 110 000,00 доларів США, ОСОБА_2 зобов`язався повернути в строк до 01 грудня 2015 року 50 % від суми позики, а до 01 лютого 2016 року - залишок цієї суми. На підтвердження укладення цього договору ОСОБА_2 надав розписку.

ОСОБА_2 умови договору не виконав, кошти не повернув.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути зі ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3 135 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 02 березня 2015 року № 1/2015 у розмірі 3 135 000,00 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суди постановили, що оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання за договором позики не виконав, у встановлений строк грошові кошти не повернув, то з нього підлягає стягненню сума боргу за договором позики.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Левицька-Корчун В. І., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Барського районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин вимоги статей 1046, 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також не взяли до уваги висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 18 вересня 2013 року (провадження № 6-63цс13), від 11 листопада 2015 року (провадження № 6-1967цс15), від 12 квітня 2017 року (провадження № 6-487цс17). Укладений між сторонами договір позики фактично є договором новації за іншими борговими зобов`язаннями, які виникли між Фермерським господарством «Ходацький рід» (далі - ФГ «Ходацький рід») та Приватним підприємством «Бізон-Тех 2006» (далі - ПП «Бізон-Тех 2006»), Приватним підприємством «Бізон-Тех 2012» (далі - ПП «Бізон-Тех 2012»), співвласником якого є ОСОБА_1 . Наявність заборгованості у розмірі 110 000,00 доларів США у ФГ «Ходацький рід» перед ПП «Бізон-Тех 2006» та ПП «Бізон-Тех 2012» підтверджується судовими рішеннями господарських судів.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не виявили справжню правову природу укладеного між сторонами договору.

Крім того, суди не врахували, що всі боргові зобов`язання перед ОСОБА_1 . ОСОБА_2 погасив.

Також судами першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду Куйбишевським районним судом Запорізької області справи № 319/559/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики та боргової розписки від 02 березня 2015 року.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві та доповненнях до відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що новація - це угода про зміну первинного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами. ОСОБА_2 не надав суду докази того, що він має якесь відношення до ФГ «Ходацький рід», оскільки єдиним власником і засновником цього підприємства є ОСОБА_3 - колишня дружина ОСОБА_2 . Також ОСОБА_2 не підтверджено належними доказами те, що сума позики є сумою боргу ФГ «Ходацький рід» перед ПП «Бізон-Тех 2006» та ПП «Бізон-Тех 2012» і що ці кошти були повернуті.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Левицька-Корчун В. І., на рішення Барського районного суду Вінницької області від 11 жовтня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2019 року і витребувано із Барського районного суду Вінницької області цивільну справу № 125/621/18.

Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

02 березня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики № 1/2015, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 готівкові грошові кошти у розмірі 3 135 000,00 грн, що еквівалентно 110 000,00 доларів США, ОСОБА_2 зобов`язався повернути позику ОСОБА_1 у такі строки: не пізніше 01 грудня 2015 року - 50 % суми позики, не пізніше 01 лютого 2016 року - залишок суми позики.

Договір позики від 02 березня 2015 року № 1-2015 підтверджується борговою розпискою до цього договору.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 23 червня 2015 року у справі № 902/930/14 позов ПП «Бізон-Тех 2006» до ФГ «Ходацький Рід» про стягнення коштів задоволено.

Стягнуто з ФГ «Ходацький Рід» на користь ПП «Бізон-Тех 2006» 37 298,63 грн, пеню в розмірі 434,34 коп.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 23 червня 2015 року набрало законної сили.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10 листопада 2014 року у справі № 902/719/14 за позовом ПП «Бізон-Тех 2012» до ФГ «Ходацький Рід» про стягнення коштів, та за зустрічним позовом ФГ «Ходацький Рід» до ПП «Бізон-Тех 2012» про визнання договору частково недійсним позов ПП «Бізон-Тех 2012» задоволено частково.

Стягнуто з ФГ «Ходацький Рід» на користь ПП «Бізон-Тех 2012» 117 875,00 грн - основного боргу, 56 585,30 грн - індексація ціни товару, 17 681,25 грн - штрафу, 4 624,57 грн - пені.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ФГ «Ходацький Рід» відмовлено.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 10 листопада 2014 року набрало законної сили.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04 серпня 2014 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2014 року, у справі № 902/673/14 за позов ПП «Бізон-Тех 2006» до ФГ «Ходацький Рід» про стягнення коштів задоволено частково.

Стягнуто з ФГ «Ходацький Рід» на користь ПП «Бізон-Тех 2006» 454 922,50 грн - основного боргу, 226 920,55 грн - індексації ціни товару, 80 000,00 грн - штрафу, 20 000,00 грн - пені за період з 16 жовтня 2013 року до 14 квітня 2014 року.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ФГ «Ходацький Рід» до ПП «Бізон-Тех 2006» про визнання недійсними пунктів договору поставки відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 грудня 2014 року рішення Господарського суду Вінницької області від 04 серпня 2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2014 року в частині часткового задоволення позовних вимог ПП «Бізон-Тех 2006» до ФГ «Ходацький Рід» про стягнення 80 000,00 грн штрафу і 20 000,00 грн пені та в частині відмови у задоволенні інших позовних вимог скасовано, направлено справу на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 02 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 13 листопада 2019 року та постановою Верховного Суду від 25 червня 2020 року, у справі № 319/559/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контр

................
Перейти до повного тексту