Постанова
Іменем України
09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 550/936/19
провадження №61-22219в19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Новицький В`ячеслав Васильович,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - адвокат Гавріш Наталія Сергіївна,
третя особа - Приватний нотаріус Чутівського районного нотаріального округу Савінова Надія Матвіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 -адвоката Гавріш Наталії Сергіївни, на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 30 липня 2019 року у складі судді Антонова А. А., ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2019 року у складі судді Антонова А. А., ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2019 року у складі судді Антонова А. А. та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог скарг
26 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Чутівського районного нотаріального округу Савінова Н. М., про визнання права спільної власності на нерухоме майно, а саме на нежитлову будівлю (кормокухню), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовна заява мотивована тим, що між ним та відповідачем 26 травня 2007 року зареєстровано шлюб, який було розірвано на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2014 року.
Зазначав, що за період перебування у шлюбі подружжям придбано нежитлову будівлю (кормокухню), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на відповідачку.
Посилаючись на норми статей 60, 61, 70, 163 СК України вважав, що вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, яке підлягає поділу у рівних частинах після розірвання шлюбу.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати за ним та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на нежитлову будівлю (кормокухню), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 - по 1/2 частці за кожним.
29 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю (кормокухню), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
02 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Чутівського районного нотаріального округу Савінова Н. М., приватний нотаріус Чутівського районного нотаріального округу Малахова Г. І., про визнання права спільної власності на нерухоме майно, а саме на нежитлову будівлю (цех по вирощуванню мікроводоростей), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позовна заява мотивована тим, що між ним та відповідачем 26 травня 2007 року зареєстровано шлюб, який було розірвано на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2014 року.
Зазначав, що за період перебування у шлюбі подружжям придбано нежитлову будівлю (цех по вирощуванню мікроводоростей), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на відповідачку.
Посилаючись на норми статей 60, 61, 70, 163 СК України вважав, що вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, яке підлягає поділу у рівних частинах після розірвання шлюбу.
При цьому зазначав, що набуття ТОВ «Альфа-Фуд А» права власності на 1/2 частку спірного майна суперечить вимогам законодавства, оскільки на об`єкт нерухомості поширюється режим спільної сумісної власності подружжя.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд: визнати за ним та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на нежитлову будівлю (цех по вирощуванню мікроводоростей), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 в рівних частках - по 1/2 частці за кожним відповідно.
27 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю (цех по вирощуванню мікроводоростей), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 02 вересня 2019 року справи № 550/936/19 об`єднано в одне провадження зі справою № 550/974/19.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 30 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 550/936/19 задоволено.
Накладено арешт на нежитлову будівлю (кормокухню), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .
Ухвала районного суду мотивована тим, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню задля уникнення відчуження спірної нежитлової будівлі відповідачем, що у разі прийнятті рішення про задоволення позову, може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2019 року відкрито провадження у справі № 550/936/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Чутівського районного нотаріального округу Савінова Н. М., про визнання права спільної власності на нерухоме майно.
Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 550/974/19 задоволено.
Накладено арешт на нежитлову будівлю (кормокухню), яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 .
Ухвала районного суду мотивована тим, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню задля уникнення відчуження спірної нежитлової будівлі відповідачем, що у разі прийнятті рішення про задоволення позову, може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гавріш Н. С. залишено без задоволення.
Ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 30 липня 2019 року та ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Апеляційний суд зазначив, що подані позивачем заяви про забезпечення позову є обґрунтованими, отже, висновки районного суду про наявність підстав для забезпечення позовів є правильними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 -адвокат Гавріш Н. С., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, залишити позовну заяву ОСОБА_1 від 26 липня 2019 року без руху, відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 29 липня 2019 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2019 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Сердюка В. В. від 30 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 10 вересня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 -адвоката Гавріш Н. С. мотивована тим, що ухвалу про забезпечення позову від 30 липня 2019 року було постановлено до відкриття провадження у справі № 550/936/19 (09 серпня 2019 року), що суперечить положенням процесуального закону.
Вважає, що районним судом постановлено ухвали про забезпечення позову за недоведених обставин справи, оскільки представником позивача не було подано жодного доказу, який би підтверджував реальність загрози вибуття майна з володіння власника.
Стверджує, що існування арештів позбавляє відповідача можливості використовувати майно, оскільки відлякує потенційних інвесторів, орендарів від укладення договорів та отримання доходів, які є необхідними для утримання доньок. При цьому судами не взято до увагу наявність у позивача заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 13 490 євро.
Зазначає, що позовну заяву слід було залишити без руху, оскільки у ній відсутня ціна позову, та без зазначення такої неможливо накладати арешт на майно.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У березні 2020 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Новицьким В. В. подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права.
Посилається на положення частини другої статті 149 ЦПК України, у якій зазначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, та вважає, що при постановленні ухвал про забезпечення позову, районним судом дотримано норм ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва про шлюб