Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 280/1380/19-ц
провадження № 61-13348св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
відповідач - Російська Федерація;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2
на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області
від 24 червня 2020 року у складі судді Янчук В. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Миніч Т. І., Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду
з позовом до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що у квітні 2014 року, після незаконної анексії Автономної Республіки Крим та на момент початку другої фази збройної агресії Російської Федерації по відношенню до України, а саме
на території Луганської та Донецької областей України, вони були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями, зазначеними
у паспорті громадянина України. Негативні наслідки збройної агресії Російської Федерації проти України призвели до неможливості проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території м. Дебальцево Донецької області та їх вимушеного переселення у лютому 2015 року
до м. Коростишева Житомирської області.
Зазначали, що вони звертались до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, за якоюрішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 травня 2019 року у справі № 280/680/19, яке не оскаржувалось Російською Федерацією у встановленому законом порядку та набрало законної сили, встановлено факт, що їх вимушене переселення у лютому 2015 року з окупованої території Донецької області Україна, відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області України.
Вказували, що збройною агресією Російської Федерації проти України
та окупацією Російською Федерацією частини території Донецької області України їм було завдано істотної моральної шкоди, яку вони оцінювали
у розмірі по 1 007 300 грн, кожному, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день подання позову складає 35 тис. Євро.
До вимушеного переселення з тимчасово окупованої території Донецької області вони мали усталений спосіб життя, роботу, житло на території Донецької області. Після вимушеного виїзду з окупованої частини Донецької області змушені були прилаштовуватись до нових життєвих умов, оскільки втратили житло, звичайний спосіб життя.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд стягнути з Російської Федерації на їх користь моральну шкоду у розмірі
по 1 007 300 грн, кожному, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день подання позову складає 35 тис. Євро.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області
від 24 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що учасником справи у судах іншої держави може бути кожна суверенна держава при умові, що згоду на це висловили відповідні уповноважені нею особи. Посольством Російської Федерації в Україні не було надано суду відзив на позов та інформацію про те, чи надано компетентним органом Російської Федерації згоду на пред`явлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позову до Російської Федерації.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року - змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що вчинення щодо іноземної держави таких процесуальних дій, як пред`явлення позову, залучення її до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших заходів забезпечення позову, звернення стягнення на таке майно, є можливим лише за наявності згоди компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачене міжнародним договором України або законом України (частина перша статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право»). Згода компетентних органів Російської Федерації на пред`явлення до неї позову та залучення до участі у справі як відповідача відсутня.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким їх позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 10 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Коростишівського районного суду Житомирської області.
У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2
на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області
від 24 червня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 11 серпня 2020 року призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивована тим, що
суди попередніх інстанцій не врахували, що на сьогодні у законодавстві
та судовій практиці переважної більшості іноземних держав застосовується концепція обмеженого імунітету іноземної держави, а тому, з урахуванням обставин цієї справи, а саме завдання їм шкоди, вважають за необхідне відступити від правового висновку щодо наявності у Російської Федерації абсолютного судового імунітету, який викладений у постановах Верховного Суду.
При цьому посилаються на відповідну прецедентну практику Європейського суду з прав людини.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області
від 30 травня 2019 року, що набрало законної сили, у справі № 280/680/19 задоволено заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересовані
особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення. Встановлено факт, що вимушене переселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у лютому 2015 року з окупованої території Донецької області Україна відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області України.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду
з позовом до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією Російської Федерації проти України
та окупацією Російською Федерацією частини території Донецької області України, у розмірі по 1 007 300 грн, кожному, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день подання позову складає
35 тис. Євро.
Суд першої інстанції відкрив провадження у справі і розглянув спір по суті.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час