Постанова
Іменем України
06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 377/218/19
провадження № 61-3435св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» про визнання незаконним та скасування розпорядження
за касаційною скаргою Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» на рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2019 року у складі судді Теремецької Н. Ф. та постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Панченко М. М., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження відповідача від 07 лютого 2019 року № 60 та стягнути судові витрати.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що 12 лютого 2019 року за підписом начальника цеху експлуатації об`єкта «Укриття» та нового безпечного конфайменту (далі - ЦЕОУ (НБК) йому для ознайомлення надано розпорядження відповідача № 60 про перевірку знань та не нарахування йому премії за лютий 2019 року. Суть порушення полягала в тому, що, за словами заступника начальника ЦЕОУ (НБК) Цирулика С. В. і його доповідною запискою, позивач, начебто перебуваючи на блоці № 4 Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» (далі - ДСП ЧАЕС), під час переміщення з приміщення 3.5.2 на відмітці +10 у приміщення Г 202 на відмітці +5.8, не користувався засобами індивідуального захисту.
Своєї провини позивач не визнав, про що зробив відповідну відмітку, зазначаючи про відсутність доказів порушення.
Розпорядженням від 21 лютого 2019 року № 79 ОСОБА_1 відсторонено від самостійної роботи.
З колективним договором ОСОБА_1 особисто ознайомлений 12 лютого 2019 року, що підтверджується листом-ознайомленням за його підписом.
Вказуючи на те, що порушення, які йому інкримінують, відбулися 04 лютого 2019 року, тобто за 7 днів до ознайомлення з колективним договором, умови якого істотно відрізняються від закону, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Славутицький міський суд Київської області рішенням від 16 травня 2019 року позов задовольнив частково. Визнав незаконним та скасував пункт 1 розпорядження начальника ЦЕОУ (НБК) ДСП ЧАЕС від 07 лютого 2019 року № 60. В решті позову відмовив. Стягнув з ДСП ЧАЕС на користь ОСОБА_1 компенсацію за втрачений заробіток у розмірі 1 513,46 грн. Стягнув з ДСП ЧАЕС на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення позивачем 04 лютого 2019 року Інструкції з радіаційної безпеки на ДСП ЧАЕС і Робочої інструкції оператора обладнання для подавлення радіоактивності та дезактивації 4 розряду групи пилеподавлення дільниці пилеподавлення та екранування ЦЕОУ та НБК 37Р-ЦЕОУ (НБК), про що зазначено у пункті 1 розпорядження начальника ЦЕОУ (НБК) № 60 від 07 лютого 2019 року, не доведений відповідачем належними доказами.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 28 жовтня 2019 року рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2019 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку доводам сторін у сукупності з поданими доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі, їх не спростовують, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторони не оскаржували, тому відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України не було предметом апеляційного перегляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 21 лютого 2020 року, ДСП ЧАЕС просить скасувати рішення Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті при неправильному застосуванні норм матеріального права та за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Суди правильно встановили склад порушення правил радіаційної безпеки у діях позивача, однак дійшли помилкового висновку про недоведеність роботодавцем самого факту порушення, безпідставно застосували аналогію з порядком притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Саме по собі розпорядження начальника цеху жодних правових наслідків у вигляді дисциплінарної відповідальності для позивача не зумовлювало.
У письмових поясненнях за фактом виявленого порушення позивач не заперечує обставин, наведених у доповідній записці, а навпаки, наводить хибні пояснення з метою виправдання своїх дій з підстав нібито відсутності в них складу порушення правил радіаційної безпеки, що цілком спростовується матеріалами справи та встановленими судом обставинами.
Правильне вирішення спірної ситуації має виняткове значення для відповідача виходячи з того, що забезпечення належного рівня культури безпеки на ядерно небезпечному об`єкті, яким є ДСП ЧАЕС, неможливе без дієвих важелів контролю виконання персоналом вимог, норм і правил з радіаційної безпеки. Формальне та упереджене ставлення при прийнятті судом рішень є неприпустимим, оскільки несе пряму загрозу виникнення шкідливої практики зловживань з використанням помилкового прецеденту.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 не було предметом апеляційного перегляду, тому в касаційному порядку не переглядається.
14 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, який мотивований тим, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.
У даному випадку позивач поніс матеріальну відповідальність, оскільки певний період йому не сплачувалася премія.
Суд першої інстанції у своєму рішенні наголосив лише на тому, що факт порушення позивачем відповідних норм необхідно довести, і за наявності відеокамер, приладів для вимірювання радіоактивності цеху з питань радіаційної безпеки відповідач мав таку можливість, однак цього не зробив.
У пояснювальній записці, яка є в матеріалах справи, позивач жодним не підтверджує вчинене правопорушення, а навпаки зазначає про те, що з боку роботодавця - це тиск на нього як на особу, яка очолює комісію з трудових спорів ДСП ЧАЕС.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Славутицького міського суду Київської області.
14 квітня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 20 листопада 2007 року працює на ДСП ЧАЕС. Зокрема, у період з 09 червня 2017 року до 16 квітня 2019 року працював на посаді оператора устаткування для подавлення радіоактивності та дезактивації четвертого розряду до ЦЄОУ (НБК), з 16 квітня 2019 року працює на посаді монтера колії 5 розряду цеху з поводження з відпрацьованим ядерним паливом на ДСП ЧАЕС.
Атестаційна комісія провела атестацію робочих місць 59-021/2017 та 59-066/2017, про що оператора устаткування для подавлення радіоактивності та дезактивації 4 розряду (№ 59-066/2017) ОСОБА_1 ознайомлено 31 січня 2019 року особисто під підпис (картка умов праці № 59-021/2017 ДСП ЧАЕС).
Згідно з доповідною запискою заступника начальника цеху ЦЕОУ (НБК) Цирулика С. Ф., адресованою начальнику ЦЕОУ (НБК) Поплигіну С. В. , 04 лютого 2019 року при проведенні обходу робочих місць на блоці № 4, ним було зафіксував ряд порушень вимог ПРБ, а саме: у момент руху з прим. 3.5.2, відм. + 10,0 м, в прим. Г202, відм. + 5,8 м, оператор ОПРіД 4 розряду ОСОБА_1 не застосовував бавовняні рукавиці та респіратор (пункт 7.5 16Е-С), які входять до основного комплекту ЗІЗ ЗСР для ОУ (додаток 1, пункти 31, 34, 107П-С). Зупинивши ОСОБА_1 , зробив йому зауваження та впевнився в наявності у нього вищезазначених ЗІЗ і змусив застосувати їх згідно з вимогами 16Е-С. За невиконання вимог ПРБ (пункти 3.7.1, 7.9 16Е-С) та пункту 2.1.10 37Р-ЦЕОУ (НБК) клопотав оператору ОПРіД 4 розряду ОСОБА_1 , таб. № 47338 , премію за лютий 2019 року не нараховувати (пункт 4, доповнення 3 до додатка 6-7 КД) та призначити позачергову перевірку знань ПРБ (пункт 5.23.1 13П-С).
У пояснювальній записці від 04 лютого 2019 року ОСОБА_1 зазначив про те, що йому відомо, що цехи та відділи радіаційної безпеки створюються на підприємствах, де працівники в процесі своєї діяльності стикаються із джерелом іонізуючого випромінювання за результатами атестації робочих місць. 31 січня 2019 року він ознайомився з картою умов праці, яка є основним документом стосовно шкідливих факторів. Вважає, що до нього упереджене ставлення через те, що він є головою комісії з трудових спорів на ДСП «Чорнобильська АЕС».
Зі змісту пояснювальної записки майстра ДПіЕ ОСОБА_4 від 05 лютого 2019 року встановлено, що він згідно зі своїми посадовими обов`язками неодноразово попереджав ОСОБА_1 щодо правильно