Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 534/1072/18-ц
провадження № 61-12253св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 05 березня 2020 року у складі судді Куц Т. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2020 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Карпушина Г. Л., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 18 червня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Позивач зазначав, що за умовами вказаного договору позичальник отримала кредит у розмірі 250 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Своїм підписом у заяві ОСОБА_1 підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua/terms/, складає договір про надання банківських послуг.
Свої зобов`язання за кредитним договором позичальник не виконує, у зв`язку з чим станом на 18 червня 2018 року має заборгованість у розмірі 21 253,11 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 5 975,00 грн, заборгованість за процентами - 10 956,54 грн, пеня - 3 071,42 грн, штраф (фіксована частина) - 250,00 грн, штраф (процентна складова) - 1 000,15 грн.
Ураховуючи викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути зі ОСОБА_1 на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 21 253,11 грн та вирішити питання судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 05 березня 2020 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 червня 2008 року в розмірі 5 975 грн та 495,36 грн на відшкодування сплаченого судового збору.
У задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом у розмірі 10 956,54 грн, пені у розмірі 3 071,42 грн, штрафу у розмірі 1 250,15 грн відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті. Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд вважав, що банк вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а саме тіла кредиту в розмірі 5 975 грн.
При цьому банківську картку перевипущено в січні 2018 року, останнє погашення заборгованості відповідачем було здійснено також у січні 2018 року, а позов пред`явлено до суду 27 липня 2018 року, тому строк позовної давності АТ КБ «ПриватБанк» не пропущено.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність в заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та штрафу, надані банком витяги не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, тому у цій частині позовних вимог відмовлено у зв`язку з їх безпідставністю через відсутність передбаченого обов`язку відповідача щодо їх сплати у заяві.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення.
Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 05 березня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів вірно встановив, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, тому наявні правові підстави для стягнення з неї заборгованості за кредитом у відповідному розмірі.
Разом з тим Умови та Правила надання банком банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи не містять підпису позичальника, за таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, сплату пені та штрафу при порушенні строків платежів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржені судові рішення в частині відмови в задоволенні позову і передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому у силу положень статті 400 ЦПК України вони не переглядаються в задоволеній частині позову.
АТ КБ «ПриватБанк» зазначає підставами касаційного оскарження судових рішень те, що: суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 159/2146/15-ц, від 23 січня 2018 року у справі № 755/7704/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 750/6058/17-ц, від 23 грудня 2019 року у справі № 572/1169/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 382/327/18-ц, від 12 лютого 2020 року у справі № 136/840/17, від 06 травня 2020 року у справі № 358/384/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, касаційна скарга подана на судові рішення у справі, яка в силу пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України є малозначною, проте касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду від 28 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі і витребувано цивільну справу № 534/1072/18-ц з Комсомольського міського суду Полтавської області.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2020 року справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» мотивована тим, що суди не звернули уваги на те, що в заяві, підписаній відповідачем, чітко зазначено: початкова сума кредитного ліміту - 250,00 грн; вид кредитної картки - «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» валюта карти - гривня; базова процентна ставка - 3 % на місяць (36 % річних) на залишок заборгованості; умова щодо сплати штрафу - «При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 120 днів, у зв`язку з чим банк буде вимушений звернутися до суду, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн + 5 % від суми позову».
Своїм підписом на заяві ОСОБА_1 підтвердила факт отримання кредитної картки та ПІН-коду до неї.
Також відповідачем у той же день було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що наявна в матеріалах справи і в якій указано: тип кредитної лінії; пільговий період (30 днів); базова відсоткова ставка за користування кредитом - 3 % в місяць (36 % річних); розмір та строк внесення щомісячних платежів; розмір комісії за зняття готівки; розмір та порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості; розмір штрафу при порушенні строків платежів по грошовим зобов`язанням.
Отже, умови кредитування щодо сплати процентів та неустойки передбачені безпосередньо в заяві та довідці, особисто підписаних відповідачем.
На підставі вищевказаної заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку № НОМЕР_1 , на яку встановлено кредитний ліміт, що змінювався. Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався згодою на зміну кредитного ліміту, висловлену відповідачем у заяві, а саме банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт.
Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору.
Крім того, відповідач звертався до банку для перевипуску кредитної картки, отримав перевипущені карти з новим та продовженим строком дії, що встановлено судом апеляційної інстанції.
Отже, відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши при цьому дії, спрямовані на його виконання, зокрема, на погашення заборгованості.
Проте суди не врахували, що відповідач особистим підписом на заяві та довідці про умови кредитування підтвердив факт ознайомлення з умовами кредитування, у тому числі щодо базової процентної ставки за користування кредитними коштами, а також сплати пені та штрафу.
Таким чином, встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, суд не мав підстав відмовляти у стягненні процентів за користування кредитом, а також неустойки, нарахованої через порушення позичальником своїх зобов`язань.
Посилається на відповідні судові рішення Верховного Суду, які суди не врахували.
Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подала.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 червня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
За умовами вказаного договору позичальник отримала кредит у розмірі 250 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Своїм підписом у заяві ОСОБА_1 підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає договір про надання банківських послуг.
Свої зобов`язання за кредитним договором позичальник не виконує.
За розрахунком Банку станом на 18 червня 2018 року за ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 21 253,11 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 5 975,00 грн, заборгованість за процентами - 10 956,54 грн, пеня - 3 071,42 грн, штраф (фіксована частина) - 250,00 грн, штраф (процентна складова) - 1 000,15 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріальног