Постанова
Іменем України
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 303/2642/18
провадження № 61 -21118св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. 0., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 липня 2018 року в складі судді Монич В. 0. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 жовтня
2019 року в складі колегії суддів: Кожух 0. А., Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ жилого будинку в натурі між власниками.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 07 червня 2011 року у справі №2-1284/11 за нею визнане право власності на 1/4 частки спадкового майна - домоволодіння її батька ОСОБА_4 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цим же рішенням суду за її братом ОСОБА_5 визнане право власності на 3/4 частки вказаного домоволодіння. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер,
а власником 3/4 часток домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , стала його дружина ОСОБА_2 . Позивач хоче проживати в цьому будинку, бажає виділу її частки в натурі, компенсація вартості частки їй не потрібна, а відповідачка чинить їй перешкоди та своїми неправомірними діями позбавила її права власності на частку домоволодіння. Згідно з розробленим на її замовлення висновком експертного дослідження від 10 січні 2018 року № 02-01/18 ідеальна частка позиваки становить 44,50 кв. м. (178,00х 1/4 = 44,50 кв. м.).
Посилаючись на зазначені обставини, просила суд поділити житловий будинок
в натурі між власниками і виділити в натурі у власність ОСОБА_1 1/4 частки
в цьому будинку: перший поверх: - житлова кімната: 1-5 /20,20 кв. м./, кухня: 1-6 /10,70 кв. м./, комора: 1-7 /7,30кв.м./, коридор: 1-2/9,80 кв. м. Також до частки ОСОБА_1 виділити: - сарай літ. «Д» -1/4 частину сараю по площі; - літню кухню літ. «Ж» -1/4 частину літньої кухні по площі. В спільному користуванні залишити: - вбиральню літ. «Г»; - колодязь літ. «К»; - ворота №1; - огорожу №2. Крім цього, просила для державної реєстраціїїї частки в житловому будинку визнати за нею право власності на 1/4 частку домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від
09 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суди виходили з того, що для з`ясування обставин, що. мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Позивач не скористалася правом на проведення експертизи на замовлення учасників справи або призначення експертизи судом в установленому процесуальним законом порядку. Тому позивач не надала належних, допустимих і достатніх доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, не довела наявність технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, можливості присудження його відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів,
а також варіантів розподілу домоволодіння.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не взяли до уваги висновок експертного дослідження № 02-01/18 від 10 січня 2018 та поправку до нього,
у якій зазначено, що у висновку була описка і насправді спірне приміщення відповідно до наданих правовстановлюючих документів є житловим приміщенням.
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_6 , в якому зазначено, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано дійшов висновку, що наданий позивачем висновок експертного дослідження є недопустимим доказом у цій справі, оскільки не містить інформацію про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Позивач не скористалась своїм правом заявити клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, просила розглядати справу на підставі наявних у ній доказів та наданого висновку від 10 січня 2018 року № 02-01/18 вважаючи його достатнім для задоволення позову. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, спрямовані на переоцінку доказів, тому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанції - без змін.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від Об грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від
07 червня 2011 у справі №2-1284/11, зокрема, за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/4 частку спадкового майна - домоволодіння її батька ОСОБА_4 , яке знаходиться в АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_5 визнано право власності на 3/4 частки цього житлового будинку.
На підставі вказаного рішення суду 02 серпня 2011 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на 1/4 частини домоволодіння, а за ОСОБА_5 право приватної власності на 3/4 частини домоволодіння, що підтверджується відомостями із Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та Витягом про державну реєстрацію прав від 02 серпня
2011 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, а власником 3/4 часток спірного домоволодіння стала його дружина ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від ЗО серпня 2016 року.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно домоволодіння складається із житлового будинку А, літньої кухні Б, сараю В, вбиральні Г, споруди 1-2, колодязь К. При цьому загальна площа житлового будинку становить 178 кв. м., а житлова площа 67,9 кв. м.
Згідно висновку № 02-01/18 експертного дослідження по заяві ОСОБА_1 про поділ в натурі домоволодіння, що є у спільній частковій власності, складеного
10 січня 2018 року судовим експертом Туряниця І. А. , є технічна можливість поділу між співвласниками в натурі житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та віднести до частки ОСОБА_1 приміщення загальною площею 48,00 м. кв. та до частки ОСОБА_5 приміщення загальною площею 130,00 м. кв.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосу