Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 753/1181/18
провадження № 61-21740св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державне підприємство «Укршахтгідрозахист»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережко М. В., Савченка С. І.,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства (далі - ДП) «Укршахтгідрозахист» про поновлення на роботі.
В обґрунтування позову зазначав, що він з 23 жовтня 2015 року працював на посаді начальника відділу конкурсних торгів ДП «Укршахтгідрозахист». За його згодою, 20 листопада 2015 року його було переведено на посаду виконуючого обов`язки начальника юридичного відділу ДП «Укршахтгідрозахист». 07 грудня 2015 року він подав заяву про звільнення за власним бажанням з 07 грудня 2015 року. Наступного дня, 08 грудня 2015 року, у зв`язку з поганим самопочуттям, він звернувся до медичної установи та викликав дільничного лікаря додому про що повідомив телефоном генерального директора і в той же день направив відповідачу кур`єром заяву про відкликання своєї заяви про звільнення від 07 грудня 2015 року.
Позивач зазначає, що після одужання 16 грудня 2015 року він вийшов на роботу, однак йому було повідомлено про те, що його звільнено з займаної посади згідно наказу від 07 грудня 2015 року.
Позивач вважає даний наказ незаконним, оскільки в порушення статті 38 КЗпП України, його було звільнено до закінчення двотижневого строку з дня попередження роботодавця про звільнення.
Ураховуючи викладене, позивач просив поновити його на посаді виконуючого обов`язки начальника юридичного відділу ДП «Укршахтгідрозахист» з 07 грудня 2015 року.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки начальника юридичного відділу ДП «Укршахтгідрозахист» з 07 грудня 2015 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивача звільнено з займаної посади незаконно, оскільки позивач, звертаючись 07 грудня 2015 року до відповідача із заявою про звільнення за власним бажанням, не вказав причин звільнення, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП України, а тому позивач вправі був відкликати свою заяву протягом двох тижнів, що він і зробив 08 грудня 2015 року та відкликав свою заяву про звільнення від 07 грудня 2015 року.Це право працівника передбачено законом і не може бути порушене роботодавцем.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ДП «Укршахтгідрозахист» задоволено частково, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із відсутності правових підстав для поновлення позивача на роботі, оскільки його було звільнено на підставі поданої ним заяви і в строк, який просив позивач, а саме - з 07 грудня 2015 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У грудні 2019 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалене у справі судове рішення апеляційної інстанції скасувати та справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин положення статті 38 КЗпП України, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що до спірних правовідносин не застосовуються положення частини другої статті 38 КЗпП України, оскільки відповідач, отримавши заяву позивача про звільнення за власним бажанням, повинен був звільнити його після закінчення двотижневого строку попередження роботодавця, а не видати наказ про звільнення у день написання заяви про звільнення.
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому відзиві, ДП «Укршахтгідрозахист» просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржуване судові рішення апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що апеляційним судом правильно встановлено всі обставини справи, та суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в позові, який відповідає встановленим обставинам і ґрунтується на належних і допустимих доказах, а доводи касаційної скарги таких висновків суду не спростовують.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року справу № 753/1181/18 за позовом ОСОБА_1 до ДП «Укршахтгідрозахист» про поновлення на роботі призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм проце