Постанова
Іменем України
02 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 635/8565/18
провадження № 61-18015св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є.В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - ОСОБА_3 ,
третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 травня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Савченка Д. М. та на постанову Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року, ухвалену колегією суддів Бровченком І. О., Бурлакою І. В., Колтуновою А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про належність ОСОБА_2 на праві власності земельної ділянки площею 0,15 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С. Д. за №922 від 18 липня 2013 року та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності.
В обґрунтування позовних вимог скаржник посилається на те, що на примусовому виконанні в управлінні виконавчої служби ГУЮ в Харківській області перебував виконавчий лист про стягнення за рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2011 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за договором позики 3 954 571.00 грн. 05 квітня 2012 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. 20 серпня 2012 року державним виконавцем складено акт опису та арешту житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,15 га (кадастровий номер 6325157000:00:011:0007), на якій розташований вищевказаний житловий будинок. Описане та арештоване майно було виставлене на прилюдні торги, які не відбулися через відсутність заявок покупців.
27 червня 2013 року постановою державного виконавця вищевказане майно в рахунок погашення боргу було передано стягувачу ОСОБА_2 18 липня 2013 року приватним нотаріусом ХРНО Клопотовим С. Д. було видане ОСОБА_2 свідоцтво № НОМЕР_1 на право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Того ж дня ОСОБА_2 було видане свідоцтво № НОМЕР_2 про право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 6325157000:00:011:0007, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 26 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року, визнано неправомірним та скасовано постанову державного виконавця від 27 березня 2013 року про передачу житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки ОСОБА_2 . Визнано недійсним акт державного виконавця про передачу ОСОБА_2 вищезазначених об`єктів нерухомості.
Відтак, порушення прав позивача полягає в незаконному перебуванні земельної ділянки на праві власності у ОСОБА_2 , оскільки зникли правові підстави, за наявності яких ОСОБА_2 зареєстрував право власності на житловий будинок та земельну ділянку. Крім того, підлягає скасуванню запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 .
З урахуванням вищенаведеного позивач просила суд визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_2 , та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 30 травня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво від 18 липня 2013 року №922 про право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 6325157000:00:011:0007, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом ХРНО Клопотовим С. Д. ОСОБА_2
Відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем належним чином обґрунтовано те, що судовим рішенням було скасовано акт державного виконавця та постанову, які слугували підставою для видачі спірного свідоцтва про право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_2 . Позовна вимога про скасування державної реєстрації заявлена передчасно, а тому не підлягає задоволенню. Позовні вимоги мають ознаки негаторного позову, до якого позовна давність не застосовується.
Постановою Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 травня 2019 року змінено шляхом викладення мотивування підстав для відмови у застосуванні позовної давності в редакції постанови суду апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив відсутність правової підстави для видачі оспорюваного свідоцтва, однак, позовні вимоги мають ознаки віндикаційного позову, до якого застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки. Позовна давність скаржником пропущена з поважних причин, оскільки підстава для звернення з цим позовом виникла лише після постановлення судом касаційної інстанції ухвали за результатами касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
Надходження касаційної скарги та рух скарги в суді касаційної інстанції
У жовтні 2019 року представник ОСОБА_3 , діючий в інтересах ОСОБА_2 надав до суду касаційну скаргу на рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 травня 2019 року та на постанову Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
У листопаді 2019 року до суду касаційної інстанції надійшли витребувані матеріали цивільної справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник просить суд скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди помилково не застосували позовну давність, оскільки позивач знала про порушене її право в 2014 році під час подання до суду позову у справі №635/7415/14, тобто, строк позовної давності слід обчислювати з 19 серпня 2014 року, а не з дати остаточного судового рішення у справі №635/7415/14, а суди на це не звернули увагу. Крім того, суди не надали оцінку твердженням позивача про те, що остання не вбачала актуальності у зверненні до суду з цим позовом у 2014 році.
Аргументи учасників справи
Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2 мотивований тим, що лише остаточне судове рішення у справі про скасування постанови та акту державного виконавця про передачу спірних земельної ділянки та будинку є підставою для звернення з позовом про скасування свідоцтва про право власності на землю. Тобто, позивач звернулася з цим позовом фактично як з вимогою застосування наслідків ухваленого судом рішення про визнання недійсними та скасування акту та постанови державного виконавця, а тому, строк був пропущений з поважних причин.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на житловий будинок та на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтв № НОМЕР_1 та 922 від 18 липня 2013 року, виданих приватним нотаріусом ХРНО Клопотовим С. Д. на підставі постанови та акту державного виконавця від 27 березня 2013 року.
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2017 року у справі №635/8565/18 скасовано рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зроблені на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом ХРНО Харківської області Клопотовим С. Д., зареєстрованого в реєстрі за №920 (а. с. 12-14).
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 27 березня 2015 року у справі №635/7415/14 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в особі ОСОБА_6 про визнання недійсною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Харківській області від 27 червня 2013 року про передачу стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 її нерухомого майна - житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на вищевказаний спірний будинок, виданого приватним нотаріусом на підставі акту державного виконавця від 27 червня 2013 року.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 26 серпня 2015 року у справі №635/7415/14, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року, визнано неправомірним та скасовано постанову державного виконавця від 27 березня 2013 року про передачу житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки ОСОБА_2 . Визнано недійсним акт державного виконавця про передачу ОСОБА_2 вищезазначених об`єктів нерухомості.
Постановою Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №635/7415/14 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення суду апеляційної інстанції та ухвали суду касаційної інстанції.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може вс