ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 року
м. Київ
справа №812/113/16
адміністративне провадження №К/9901/36504/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Юрченко В.П.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слов`яносербської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року (судді: Василенко Л.А. (головуючий), Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.) у справі № 812/113/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луга-Райз-Агро» до Слов`яносербської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Луга-Райз-Агро» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Слов`яносербської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2014 №0000372200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 2 360 596,55 грн, у тому числі: за основним платежем - 1 750 374,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 610 222,55 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.06.2014 № 0000372200 в частині основного платежу в сумі 1 690 257,30 грн та штрафних (фінансових) санкції 595 193,55 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.06.2014 №0000372200 в частині визначення суми грошового зобов`язання за основним платежем у сумі 1 648 559,00 грн та застосування штрафних (фінансових ) санкцій у сумі 549 138,53 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині задоволених вимог обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, що підтверджено первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог суд дійшов висновку щодо не підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами ПП «Старкад-Пром» ТОВ Зернова компанія «АГРОМИР» з огляду на наявність вироків судів, якими директорів вказаних господарюючих суб`єктів визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволених вимог, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних санкції стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 26.12.2013 № 21/22-32742717, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Луга-Райз-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 до 30.09.2013, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема,
- ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено: заниження рядка 14 «Сума ПДВ, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства (стаття 209 розділу V ПК України), (позитивне значення) (ряд. 14), позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на суму 87251 грн; заниження рядка 17 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню, залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства (рядок 14 - рядок 16, позитивне значення)» на суму 1648559 грн; завищення рядка 15 «Сума податку на додану вартість (від`ємне значення) на суму 18731 грн; заниження рядка 24 «Залишок від`ємного значення включав до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ряд.24» на 21600 грн.
- п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, що полягало у нецільовому використанні коштів акумульованих на спеціальних рахунках з моменту перерахування на такий рахунок до повного використання у сумі 146084,05 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ПП «Старкад-Пром», ТОВ Зернова компанія «АГРОМИР», ФГ «ТВМ-Агро», ПСП «Таврія-Агро», ТОВ «Нертус Агро», ТОВ «Фавіст», ТОВ «Агродар-Україна», СТОВ «Таврійська перспектива» та ТОВ «Тандем-Ю.Г.» не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер. Такі висновки контролюючий орган зробив на підставі того, що відносно директорів ПП «Старкад-Пром», ТОВ Зернова компанія «АГРОМИР» наявні вироки за ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво); щодо контрагента ТОВ «Фавіст» наявна податкова інформація Основ`янської МДПІ у м. Харкові про відсутність такого за юридичною адресою, а також згідно Автоматизованої системи не встановлено декларування податкових зобов`язань зазначеним контрагентом; щодо господарських операцій з іншими контрагентами то такі, на думку контролюючого органу, не підтверджені належними документами, надані документи не містять всіх даних, на підставі яких можна встановити фактичне проведення господарських операцій, зокрема, в актах виконаних робіт відсутній конкретний перелік робіт по поливу, конкретні дати поливу, спосіб поливу, кількість працівників, кількість техніки, яка приймала участь в поливі, графік поливу, звіт про виконання робіт конкретними працівниками, товарно - транспортні накладні містять недоліки в заповненні.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ПП «Старкад-Пром», ТОВ Зернова компанія «АГРОМИР», ФГ «ТВМ-Агро», ПСП «Таврія-Агро», ТОВ «Нертус Агро», ТОВ «Фавіст», ТОВ «Агродар-Україна», СТОВ «Таврійська перспектива» та ТОВ «Тандем-Ю.Г.» на підставі договорів на надання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння соняшника та кукурудзи, підрядних робіт по зрошуванню, договорів поставки.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії документів, зокрема, договори, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому - здачі, акти витрат насіння і садівничого матеріалу, акти здавання - приймання матеріальних цінностей, рахунки на оплату, платіжні доручення, банківські виписки.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на порушення, які, на його думку, допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судом доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами. Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано. В чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права скаржником в касаційній скарзі не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.3. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є перви