1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2020 року

Київ

справа №816/2034/15

адміністративне провадження №К/9901/40585/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укролія» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (суддя Сич С.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року (судді: Тацій Л.В. (головуючий), Григоров А.М., Подобайло З.Г.) у справі № 816/2034/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укролія» до Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укролія» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень - рішень від 22.05.2015

- № 0002431500, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість (ПДВ) у загальному розмірі 128 932,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 64 467,00 грн;

- № 0002441500, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 150,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючими органами прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача. Вказує, що податкові накладні складені ПСП «Ковпаківець» та ПП «Сорт Плюс» у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а тому позивач мав право на віднесення сум ПДВ за такими податковими накладними до складу податкового кредиту.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 22.05.2015 № 0002441500 в повному обсязі та податкове повідомлення - рішення від 22.05.2015 № 0002431500 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість розмірі 7 756,00 грн та в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 34 173,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Суди в частині задоволених позовних вимог суди дійшли висновку, що відповідачем не доведено неправомірності формування Товариством податкового кредиту за господарськими операціями проведеними з ТОВ «Донбас пром Оіл» (перейменовано на ТОВ «Інвент Груп»), ТОВ «Віво - Тран», ПП «Сорт Плюс».

В частині відмови в задоволенні вимог суди дійшли висновку про відсутність реальних правових наслідків господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Лідербуд Плюс», що підтверджується вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 13 квітня 2016 року №646/2539/16-к, яким гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Також суди дійшли висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу в частині безпідставного піднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ на загальну суму 92925,00 грн за податковими накладними виписаними на його користь контрагентом ПСП «Ковпаківець», оскільки такі накладні містять недоліки в заповненні - неправильно вказано "Місцезнаходження (податкова адреса) покупця", а до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість) за листопад 2014 року та грудень 2014 року вказані податкові накладні включені Товариством не були. Таким чином, Товариством неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, що виписані на його користь з порушенням вимог п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, розміру від`ємного значення суми ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу викладені в акті від 05.05.2015 №143/15/31577685, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової перевірки правомірності нарахування Товариством бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2014 року та січень 2015 року, під час якої виявлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст.200, абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого: заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2014 року завищено на 39 615,00 грн; заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2015 року завищено на 89 317,00 грн; завищено податковий кредит та від`ємне значення за січень 2015 року на 150,00 грн.

Висновки контролюючого органу про допущені позивачем порушення вмотивовано наступним:

1). господарські операції позивача з контрагентами ТОВ «Донбас пром Оіл» (перейменовано на ТОВ «Інвент Груп»), ТОВ «Віво - Тран» та ТОВ «Лідербуд Плюс» не мали реального характеру, що виключає право позивача на формування податкового кредиту за такими господарськими операціями, оскільки вказані підприємства -контрагенти не знаходяться за юридичною адресою, відсутні трудові та матеріальні ресурси для проведення господарської діяльності. Такі висновки ґрунтуються виключно на даних отриманих відповідачем за результатом аналізу податкової інформації щодо контрагентів, яка міститься в інформаційних базах даних ДФС, зокрема і на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок вказаних контрагентів;

2). по господарським операціям з контрагентами ПП «Сорт Плюс» та ПСП «Ковпаківець» позивач безпідставно сформував податковий кредит за податковими накладними, що були виписані на користь позивача вказаними контрагентами, з огляду на те, що такі податкові накладні оформлені з порушенням вимог, щодо їх оформлення, а саме:

- у податкових накладних, що складались ПП «Сорт Плюс» місцезнаходження (податкова адреса) позивача вказана: «Полтавська область, Диканський район, с. Чернечий Яр», без назви вулиці та номеру будинку, в той час як згідно даних ЄДР податковою адресою Товариства є Полтавська область, Диканський район, с. Чернечий Яр, вул. Садова, 4;

- у податкових накладних, виписаних ПСП «Ковпаківець» (№ 181/2 від 26.11.2014 № 189/2 від 02.12.2014, № 193/2 від 09.12.2014, № 194/2 від 10.12.2014), на користь позивача у графі «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» зазначено: «Садова, буд. 4, смт. Велика Багачка, Диканський район, Полтавська область, 38521» тоді як місцезнаходженням ТОВ «Укролія» є вул. Садова, 4, с. Чернечий Яр, Диканський район, Полтавська область, 38521.

На підставі акта перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Донбас пром Оіл», ТОВ «Віво - Тран»,ТОВ «Лідербуд Плюс», ПП «Сорт Плюс» та ПСП «Ковпаківець» в межах договорів поставки, перевезення, транспортного експедирування.

В підтвердження фактичного вчинення господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем було надано копії документів, зокрема, договори, накладні, видаткові накладні, довіреності, податкові накладні, заявки, акти здачі - приймання робіт (надання послуг), товарно - транспортні накладні, сертифікати якості, висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи, акти списання, рахунок 631, платіжні доручення.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує що судами безпідставно не враховано, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України місцезнаходження покупця не є обов`язковим реквізитом податкової накладної, при цьому податкові накладні надані ПСП «Ковпаківець» містять всі обов`язкові реквізити податкової накладної, а отже суми ПДВ за такими накладними Товариством правомірно включено до податкового кредиту. Також позивач вказує, що з аналогічних підстав, є правомірним і віднесення ним до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, що були виписані на його користь ПП «Сорт Плюс». Крім того, Товариство зазначає про реальність всіх господарських операцій проведених з контрагентами ТОВ «Донбас пром Оіл», ТОВ «Віво - Тран»,ТОВ «Лідербуд Плюс». Щодо наявності вироку у справі №646/2539/16-к то позивач вказує, що таким первинні документи не визнавались не дійсними і такий не може свідчити про безтоварність господарських операцій.

9. Контролюючий орган надав заперечення на касаційну скаргу, в яких відповідач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про допущені позивачем порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.3. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.4. Пункт 201.1 статті 201.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

10.6. Пункт 201.10 статті 201.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

11. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.


................
Перейти до повного тексту