ПОСТАНОВА
Іменем України
10 листопада 2020 року
Київ
справа №280/1746/19
адміністративне провадження №К/9901/33315/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №280/1746/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Запорізької митниці ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 1 серпня 2019 року (суддя Лазаренко М.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року (головуючий суддя - Дурасова Ю.В., судді: Баранник Н.П., Божко Л.А.),
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» (далі за текстом - позивач, ТОВ «ТК «Спецзапчасть») звернулося до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі по тексту - відповідач, Митниця), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000018/2 від 29 березня 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00326 від 29 березня 2019 року.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що при митному оформленні товарів позивач в повному обсязі надав документи, що підтверджують митну вартість товару, а під час проведення консультацій - додаткові документи. Водночас, відповідач не довів, що подані для визначення митної вартості товару документи містили розбіжності, ознаки підробки або не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, відсутні будь-які обмеження, передбачені частинами першою та другою статті 58 МК України щодо застосування основного методу визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору (контракту). При цьому відповідач безпідставно застосував саме резервний метод визначення митної вартості.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 1 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року, адміністративний позов задоволено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 10 грудня 2018 року між компанією-нерезидентом DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY CO., LTD, Китай (продавець) та TOB "ТК "Спецзапчасть" (покупець) було укладено контракт № 18DCM121001 (далі - Контракт), відповідно до пункту 1.1 якого продавець передає, а покупець приймає та оплачує товар - запасні частини до інженерних машин згідно із специфікаціями, які є невід`ємними частинами цього контракту.
Специфікацією № 1 від 10 грудня 2018 року до Контракту передбачено, що продавець зобов`язався передати, а покупець - прийняти партію товару загальною вартістю 38386 дол. США. Пунктом 3 указаної специфікації встановлено умови оплати товару у три етапи: 11515 дол. США - протягом 10 календарних днів після отримання рахунку на оплату; 11515 дол. США - не пізніше семи днів після отримання покупцем копії коносаменту на відвантажену партію товару; 15356 дол. США - через 20 днів після відвантаження товару.
Покупець сплатив обумовлені специфікацією кошти у повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями № 325491448 від 14 грудня 2018 року на суму 11515 дол. США, № 329257683 від 19 лютого 2018 року на суму 11515 дол. США, № 329573275 від 26 лютого 2019 року на суму 15356 дол. США.
27 березня 2019 pоку ТОВ «ТК «Спецзапчасть» сформувало та направило засобами електронного зв`язку до Запорізької митниці ДФС митну декларацію, яка того ж дня була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера UA 112080/2019/010154 .
На підтвердження заявленої у вказаній декларації митної вартості товару ТОВ «ТК «Спецзапчасть» надало наступні документи: контракт № 18DCM121001 від 10 грудня 2018 року та специфікацію № 1 від 10 грудня 2018 року до нього; інвойс від 10 грудня 2018 року № 18DCM121001; пакувальний лист № 18DCM121001 від 16 січня 2019 року; коносамент № MEDUDA323317 від 27 січня 2019 року; міжнародну вантажно-митну декларацію (CMR) № 0001777 від 25 березня 2019 року; платіжні доручення №325491448 від 14 грудня 2018 року, №329257683 від 19 лютого 2019 року, №329573275 від 26 лютого 2019 року; страховий поліс № PYIE 201921021111000005 від 24 січня 2019 року; лист ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" № 21-09/216 від 11 березня 2019 року; лист № 05.0403-19 від 4 березня 2019 року із зазначенням технічних відомостей про товари.
27 березня 2019 року посадовою особою Митниці у присутності представника позивача було здійснено огляд імпортованого товару.
Після проведення огляду відповідач сформував повідомлення від 28 березня 2019 року, у якому зазначив, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів. Зокрема:
- відсутні документи, що містять відомості про вартість страхування;
- в порушення вимог пунктів 2, 3 постанови Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року № 216 "Про затвердження положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" (далі - Положення № 216), декларант надав лише копії витягів (SWIFT) операції з переказу коштів;
- декларантом порушено порядок оплати товару, що встановлений специфікацією № 1 від 10 грудня 2018 року до Контракту;
- наявні підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на "дійсній вартості" імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ з огляду на наявність інформації щодо вищих рівнів митної вартості аналогічних товарів.
З огляду на це, посилаючись на норми частини третьої статті 53 МК України, відповідач запропонував позивачу надати виписку з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
З метою оперативного оформлення імпорту спірної партії товару листом № 2903/1 від 29 березня 2019 року позивач надав наступні документи: платіжні доручення № 155 від 13 грудня 2018 року на суму 11515 дол. США, № 178 від 19 лютого 2019 року на суму 11515 дол. США, № 180 від 25 лютого 2019 року на суму 15356 дол. США; виписки AT "ПроКредит Банк" за 14 грудня 2018 року, 19 лютого 2019 року, 26 лютого 2019 року; заяву про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 155 від 12 грудня 2018 року на суму 11515 дол. США; висновок цінової експертизи Запорізької ТПП № ОИ-4674 від 28 березня 2019 року; листи про сплату балансу виробника від 15 лютого 2019 року та 25 лютого 2019 року; лист про виробника від 18 лютого 2019 року; лист компанії DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY CO., LTD від 29 березня 2019 року про вартість страхування; прайс-лист виробника компанії DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY CO., LTD; експорту митну декларацію.
29 березня 2019 року відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA 112000/2019/000018/2, а також сформував картку відмови в прийнятті митної декларації № UA 112080/2019/00326.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що долучені позивачем під час митного оформлення документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та надавали підстави для митного оформлення та визначення митної вартості товару за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору. Визначення митної вартості спірної партії товару за резервним методом було здійснено Митницею протиправно, оскільки вартість товару була визначена не за вартістю аналогічних товарів.
Не погодившись з судовими рішеннями, Запорізька митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове про відмову в позові.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що відповідно до вимог пункту 8 частини другої статті 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість товарів, є якщо здійснювалось страхування - страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування. Оскільки поставка товару здійснювалась на умовах CIF - Одеса, Україна, продавець зобов`язаний був укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Декларант надав до митного оформлення лише страховий поліс, водночас, документи, які містили відомості про вартість страхування надано не було. Решта доводів касаційної скарги зводиться до цитування встановлених судами обставин справи.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення судів - без змін як законні та обґрунтовані. З приводу доводів скаржника про ненадання документів, що підтверджують вартість страхування зазначає, що відповідно до страхового полісу №PYIE201921021111000005 від 24 січня 2019 року страхувальником є компанія DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY CO., LTD., яка уклала договір страхування із страховиком CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY. Позивач не має у розпорядженні вказаного договору, оскільки не є стороною угоди страхування. Проте, вартість страхування, яка була сплачена DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY CO., LTD., була включена останнім у загальну вартість товару, визначену інвойсом від 10 грудня 2018 року №18DCM121001.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).
Згідно з вимогами частини першої статті 341 КАС України (тут і далі - в редакції, чинній до 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції перегляда