ПОСТАНОВА
Іменем України
10 листопада 2020 року
Київ
справа №420/1119/19
адміністративне провадження №К/9901/30558/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №420/1119/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ ТОРГ» до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа: Національне антикорупційне бюро України, про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ ТОРГ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року (суддя Бутенко А.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Турецька І.О., судді: Стас Л.В., Шеметенко Л.П.),-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ ТОРГ» (далі за текстом - позивач, ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Одеській області (далі за текстом - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ № 1221 від 19 лютого 2019 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».
Позов вмотивовано тим, що платник податків звільнений від обов`язку надавати відповіді на запити про надання інформації, які не відповідають вимогам статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Позаяк запит контролюючого органу не містив ані чітко визначених підстав, ані підтверджень необхідності надання зазначеної у запиті інформації, позивач, відмовляючи контролюючому органу в отриманні такої інформації, не порушив приписи податкового законодавства. При цьому копії митних декларацій, що запитувались ГУ ДФС, вже надавались ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» при митному оформленні товарів та містяться у відповідних інформаційних базах. Відтак, зазначену в оскарженому наказі підставу проведення перевірки - пункт 2 частини сьомої статті 346 Митного кодексу України (далі - МК України), слід вважати незаконною, а сам наказ - неправомірним.
Ухвалою від 20 березня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, Одеський окружний адміністративний суд задовольнив клопотання Національного антикорупційного бюро України (далі за текстом - третя особа, НАБУ) та залучив його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 8 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Вирішуючи спір, суди встановили, що НАБУ відповідно до листа від 9 серпня 2018 року ініціювало перед ДФС України проведення перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи юридичних осіб, які фігурують у кримінальних провадженнях, серед яких наявне і ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ».
Згідно з листом від 25 вересня 2018 року НАБУ передало ДФС України копії окремих матеріалів досудових розслідувань в 2 томах, які містять документальну інформацію, що свідчить про порушення підприємствами, у тому числі ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», вимог законодавства України з питань державної митної справи. Аналогічна інформація щодо підприємства позивача була передана третьою особою листом від 12 жовтня 2018 року.
14 січня 2019 року на адресу ГУ ДФС в Одеській області надійшов лист ДФС України № 1101/7/99-99-14-04-02-17, в якому зазначено, що від НАБУ отримано інформацію, з якої встановлено, що в межах здійснених досудових розслідувань у кримінальних провадженнях від 11 жовтня 2017 року №52017000000000682 та від 9 липня 2018 року №520180000000679 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, отримані матеріали, які вказують на неправильність декларування митної вартості імпортованих товарів, зокрема і ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ». Під час досудових розслідувань у даних кримінальних провадженнях отримано відомості, що упродовж 2016-2017 років службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС всупереч вимог МК України в зоні діяльності митних постів «Столичний» та «Святошин» систематично здійснювали митне оформлення імпортованих в Україну товарів, чим сприяли протиправній діяльності по заниженню митної вартості товарів, задекларованих від імені, в тому числі, підприємства позивача. За змістом вказаного листа діяльність ряду українських підприємств, в тому числі і ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», пов`язана з громадянином ОСОБА_1 , який є бенефіціарним власником іноземних компаній, що здійснювали продаж товарів, зокрема і для підприємства позивача. На думку НАБУ, матеріали досудових розслідувань вказують на контроль ОСОБА_1 над вказаними покупцями і продавцями та, як наслідок, на пов`язаність сторін та неправильність декларування митної вартості імпортованих товарів.
З метою повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законодавства справляються при переміщенні товарів через митний кордон України, ДФС України доручено ГУ ДФС вжити відповідні контрольно-перевірочні заходи у порядку, визначеному статтями 345-354 МК України, на предмет правильності визначення митної вартості імпортованих товарів зазначеними суб`єктами ЗЕД.
15 січня 2019 року ГУ ДФС на підставі пункту 5 статті 334 МК України на адресу позивача надіслало запит №594/10/15-32-14-10-07 про надання інформації та копій документів для перевірки відомостей стосовно товарів, імпортованих ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», у зв`язку з виявленням фактів, що свідчать про можливе порушення митного законодавства України при ввезені товарів на митну територію України.
У відповідь на цей запит, позивач листом від 5 лютого 2019 року №5/2/19-1 повідомив, що при митному оформленні товарів декларантом були подані до митного органу усі необхідні документи. Відмовляючи у наданні документів, платник податків зазначив, що запит не містить конкретної підстави та інформації, яка свідчить про виявлені контролюючим органом порушення, та не відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України та постанови Кабінету Міністрів України № 1245 від 27 грудня 2010 року «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».
У зв`язку з ненаданням пояснень на запит та копій документів 19 лютого 2019 року ГУ ДФС відповідно до вимог пункту 2 частини сьомої статті 346 МК України винесло наказ № 1221 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» за митними деклараціями за період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Позивач, скориставшись правом, передбаченим пунктом 81.1 статті 81 ПК України, не допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки з огляду на незаконність винесення наказу про проведення перевірки, про що складено акт про відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 25 лютого 2019 року №111/15-32-14-10-11/41190731.
Відмовляючи у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржений позивачем наказ відповідає вимогам, що висуваються до його змісту абзацом 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України; у наказі вказана підстава для проведення перевірки, а саме пункт 2 частини сьомої статті 346 МК України, тобто ненадання пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу. Направлений ГУ ДФС запит містив фактичну (аналіз митних декларацій) та правову (частина п`ята статті 334 МК України) підстави для направлення, а також опис інформації, що запитується, та перелік документів, що її підтверджують.
Апеляційний суд погодився з такими висновками та залишив без змін рішення суду першої інстанції.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
У касаційній скарзі скаржник наполягає на тому, що він був звільнений від обов`язку надання відповіді на запит ГУ ДФС як такого, що не містив інформації, яка б підтверджувала наявність підстав для надіслання запиту, та переліку інформації, яка запитувалась. Вимога щодо надання копій усіх митних декларацій і документів, що подаються до митного оформлення, суперечить приписам пункту 20.3 статті 20 ПК України.
Скаржник вважає, що у запиті про надання інформації мають бути зазначені відомості про існуючі, а не умовні (можливі) порушення з боку платника податків. Більше того, посилання судів на «аналіз митних декларацій» як на фактичну підставу надіслання запиту є неспроможними у зв`язку з тим, що така підстава є неповною, не розкриває того, які саме порушення були встановлені.
Фактично проведення документальної позапланової перевірки підприємства позивача було ініційовано НАБУ перед ДФС України, тобто в межах кримінального провадження. Водночас, за змістом статті 346 МК України підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, що проводяться відповідно до кримінального процесуального закону.
Також позивач вважає, що вступ третьої особи без самостійних вимог є недоцільним та незаконним, оскільки предметом розгляду даної справи є протиправність наказу відповідача. Наголошено, що Конституційний Суд України рішенням від 5 червня 2019 року визнав неконституційним положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", визнавши, що НАБУ не має повноважень щодо подачі до суду позовів, а отже і представництво НАБУ в справах також є незаконним, тому як дані функції уже покладені на органи прокуратури.
Верховний Суд ухвалою від 12 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі з метою формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Третя особа у відзиві на касаційну скаргу просила залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін як законні та обґрунтовані. Відзив вмотивовано тим, що НАБУ передало ДФС України листами від 25 вересня 2018 року та від 12 жовтня 2018 року копії окремих матеріалів досудового розслідування, у зв`язку з чим контролюючим органом отримано документальну інформацію, яка свідчить про порушення позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи. Враховуючи викладене, у ГУ ДФС була обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для здійснення передбачених законом заходів із перевірки діяльності підприємства позивача.
Крім того, НАБУ подано клопотання про закриття касаційного провадження, яке вмотивовано тим, що справа №420/1119/19 є справою незначної складності, судом першої інстанції вона була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
За наслідками розгляду вказаного клопотання колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки у статті 339 КАС України (в редакції, чинній до 8 лютого 2020 року) наведено вичерпний перелік підстав для закриття касаційного провадження. Втім, заявником у поданом