ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 420/3143/20
адміністративне провадження № К/9901/15149/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року (постановлену в складі: головуючого судді Бжассо Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року (ухвалену в складі колегії: головуючого судді Крусяна А.В., суддів: Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленка Вадима Миколайовича, третя особа - Приморський районний суд м. Одеси про визнання протиправними дії та рішень, -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленка В.М. (далі також - відповідач), третя особа: Приморський районний суд м. Одеси, в якому просив:
-визнати протиправними дії та рішення судді у справі №1522/29765/12 при розгляді клопотання слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області від 21.12.2012 про проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях, за адресою: АДРЕСА_1 ;
-визнати протиправною та скасувати ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленка В.М. у справі №1522/29765/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях;
-визнати протиправним та незаконним проведення обшуку 21.12.2012 по кримінальному провадженню №42013170000000032 та скасувати ухвалу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим. що, що 24.12.2012 слідчий прокуратури Одеської області Султан О.С. подав до Приморського районного суду м. Одеси клопотання від 21.12.2012 на проведення обшуків у помешканнях позивача, які оформлені на його дружину, з метою відшукання та вилучення листа ДПС за допомогою якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимагали хабар від ОСОБА_5 , документи, чорнові записи, які можуть містити дані щодо сум отриманих хабарів від ОСОБА_4 , блокноти, комп`ютерне обладнання, носії інформації, грошові кошти, отримані від ОСОБА_4 , та інші предмети, які мають значення джерел доказів у провадженні, що вказують на незаконні дії зазначених службових осіб стосовно ТОВ «АКВА-ХОЛ». Позивач вказував, що у цьому клопотанні слідчий виклав інформацію, яка не відповідає дійсності і вона не була підтверджена жодним доказом та в подальшому досудовим розслідуванням доведено, що вона не інформація слідчого не відповідає дійсності.
25.12.2012 слідчий суддя Приморського райсуду м. Одеси Коваленко В.М. розглянув клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку і ухвалив рішення про надання дозволу на проведення обшуків, в тому числі у квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1 по справі №1522/29765/12. В ухвалі слідчий суддя вказав мету обшуку, яка була зазначена слідчим в клопотанні. На переконання позивача, вказаний обшук проведено незаконно. В подальшому матеріали по проведених у позивача обшуках виділені з кримінального провадження № 42012170000000032 та долучені до окремого кримінального провадження № 42013170000000019 від 24.01.2013, внесеного до ЄРДР за заявами мешканців м. Котовська, Одеської області про нібито кримінальні правопорушення з боку ОСОБА_1 . За результатами досудового розслідування 14.12.2013 кримінальне провадження № 42013170000000019 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення). Позивач покликався на те, що він звернувся до прокуратури Одеської області з заявою про вчинення кримінального правопорушення слідчим та слідчим суддею. Кримінальне правопорушення по факту незаконного проведення обшуку не закрито, але позивач вже достатньо впевнився, що прокуратура Одеської області порушує його права і в подальшому не має наміру їх самостійно встановлювати. Впевненість позивача у тому, що він не може оскаржувати рішення слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку була обумовлена ще тим, що оскарження ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку не передбачене ч. 1 ст. 303 КПК України. Позивач також зазначав, що слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси не мав законних підстав для задоволення клопотання слідчого та надання дозволу на проведення у позивача обшуків. Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 234 КПК України суд мав відмовити в задоволенні клопотання слідчого, оскільки слідчий не довів наявність достатніх підстав вважати, що розшукувані речі та документи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи. Також позивач зазначив, що судові засідання з приводу надання дозволу на обшуки не проводилося, а якщо проводилися, то це було після того, як обшуки уже були відбулись.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.06.2020 залишив без змін ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2020.
Ухвалюючи таке рішення про відмову у відкритті провадження, суди виходили з того, що вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача - слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленка В.М. під час розгляду клопотання слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку та скасування ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку є такими, що не належать до розгляду ані за правилами адміністративного судочинства, ані за правилами будь-якого іншого судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Позивач, не погодившись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. Також у скарзі заявник зазначив, що ця справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що, на його переконання, підтверджується правовою позицією, яка викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 по справі № 802/1335/17-а, від 13.11.2019 по справі №420/516/19.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 07 липня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою від 06.11.2020 Верховний Суд призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою, яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено ч. 3 ст. 328 КАС України.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у ч. 3 ст. 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для звернення до суду із цим позовом до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 є незгода позивача із діями та рішеннями слідчого судді прийнятими в рамках розгляду справи №1522/29765/12 при розгляді клопотання слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області Султана О.С. про проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_1 , тобто незгода з процесуальними діями та рішеннями слідчого судді, що вчинені під час розгляду кримінальної справи.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України, судоустрій, судочинство, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства визначаються виключно законами. Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України.
Згідно із положеннями ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Приписами ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у