ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 522/20062/19
адміністративне провадження № К/9901/8478/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу №522/20062/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про примусове повернення до Республіки Молдова
за касаційною скаргою адвоката Шевчука Кирила Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13 січня 2020 року, ухвалене суддею Чернявською Л.М. та
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Шевчук О.А., суддів Бойка А.В., Федусика А.Г.
У С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДМС в Одеській області), у якому просив визнати незаконним та скасування рішення Роздільнянського РВ ГУ ДМС України в Одеській області від 30 жовтня 2019 року № 16 про примусове повернення до Республіки Молдова.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач ухилився від обов`язку встановлення того, чи дійсно позивач є громадянином Республіки Молдова та постановив рішення на припущенні та власному розумінні законодавства Республіки Молдова. Позивач зазначає, що він не має паспорта громадянина будь-якої країни, а тому є особою без громадянства.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 13 січня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач проживає на території України без документів на право проживання в України, перевищив термін перебування на території України, проживає на території України без реєстрації, не виїхав з України після закінчення терміну перебування в Україні, постійного місця проживання та законного джерела існування не має. Оскільки позивач знаходиться на території України без законних на те підстав (нелегальний мігрант), то його перебування на території України порушує вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржуване рішення про примусове повернення в країну походження позивача, було прийнято відповідачем з урахуванням всіх обставин, що мають значення та відповідно до вимог діючого законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
5. 23 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Шевчука Кирила Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , у якій скаржник з урахуванням уточненої касаційної скарги просить скасувати рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
6. У касаційній скарзі зазначено, що суди попередніх інстанцій не дослідили чи відповідає оскаржуване рішення критерію обґрунтованості, тобто чи прийнято воно з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення. Так у рішенні Роздільнянського РВ ГУ ДМС України в Одеській області від 30 жовтня 2019 року № 16 касатора було ідентифіковано як громадянина Республіки Молдова і такий висновок зроблено без здійснення запиту до дипломатичних представництв або консульських установ Республіки Молдова. В той же час скаржник указує, що не отримував паспортних документів будь-якої з існуючих країн. Окрім того касатором отримано та надано суду апеляційної інстанції довідку Консульства Республіки Молдова в Одесі від 04.02.2020 № 068, відповідно до якої ОСОБА_1 не має громадянства Республіки Молдова та не отримував громадянство цієї країни, не документований паспортним документом цієї країни. Таким чином, скаржник вважає, що відповідачем неналежно здійснено процедуру ідентифікації касатора, у зв`язку з чим прийняте рішення про його примусове повернення до країни, з якою він не має правового або соціального зв`язку.
6.1. Скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій не дослідили чи відповідає оскаржуване рішення критерію пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямова це рішення. Так, скаржник указує, що постійно проживає на території України безперервно з 2005 року у с. Розалівка Роздільнянського району. За період проживання на території України у касатора склалася система соціальних зв`язків, зокрема він проживає із громадянкою України ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу (через відсутність у нього документів) та її сім`єю (донька та три онуки). Скаржник підкреслює, що соціальний зв`язок із сім`єю ОСОБА_2 виник ще з 1996 року, коли вони спільно проживали на непідконтрольній Республіці Молдова території на лівому березі Дністра. Після спільного переїзду сім`ї касатора на територію України вони продовжили спільне проживання і таким чином спільно проживають понад 24 роки поспіль, а тому ці відносини складають поняття "сімейне життя" для цілей застосування статті 8 Конвенції. При цьому, наголошує скаржник, на території Республіки Молдова, у тому числі на непідконтрольній території на лівому березі Дністра у касатора не залишилося будь-кого з родичів або знайомих. Таким чином судами попередніх інстанцій не враховано, що примусове повернення скаржника до країни, з якою він не має ані правового, ані соціального зв`язку, знищення системи його соціальних зв`язків із сім`єю є порушенням статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
7. 23 березня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
8. Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою після залишення касаційної скарги без руху.
9. 04 листопада 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. закінчено підготовчі дії у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позиція інших учасників справи
10. 14 вересня 2019 року від ГУ ДМС в Одеській області надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами попередніх інстанцій залишити без змін. Вказують на те, що позивач проживає на території України без документів на право проживання в України, перевищив термін перебування на території України, проживає на території України без реєстрації, не виїхав з України після закінчення терміну перебування в Україні. Відповідач зауважує, що ОСОБА_1 не звертався до ГУ ДМС в Одеській області та інших територіальних підрозділів ДМС України для добровільного повернення, однак те, що він є нелегальним мігрантом розуміє. Зазначають, що спеціалісти відділу ДМС при постановленні оскаржуваного рішення та при ідентифікації позивача діяли у відповідності до вимог законодавства.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
11. 30 жовтня 2019 року начальником відділення «Степанівка» на ділянці відповідальності віпс «Степанівка» в районі і/п 1/60 в 3000 метрів від лінії ДКУ було виявлено особу, яка назвалася громадянином Молдови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12. В результаті проведеної перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 порушив правила перебування іноземців в Україні проживав без документів на право проживання в Україні.
13. В результаті проведеної перевірки наявних документів та відібраних пояснень встановлено, що ОСОБА_1 прибув до України у 2005 році легально, з метою працевлаштування.
14. Під час ідентифікації особи позивача було встановлено, що громадянство позивача - ОБГ (особа без громадянства), місцем його проживання є РМ (Республіка Молдова)
АДРЕСА_1 . Згідно пояснень позивача слідує, що він прибув на територію України з 2005 року через пункт пропуску «Кучурган» з метою працевлаштування, проживав у родичів та друзів. Паспорт громадянина РМ вкрадено. Паспорт не отримував, оскільки не має коштів. Тимчасово проживає, на момент надання пояснень, АДРЕСА_2 . 30 жовтня 2019 року було виявлено співробітниками прикордонної служби на ділянці впс «Розалівка» за порушення правил проживання в Україні, а саме проживання без документів на право проживання в Україні. Зазначив, що йому відомо, що він є нелегальним мігрантом.
16. 30 жовтня 2019 року за порушення частини 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ 031017 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 30 жовтня 2019 року ПН МОД №000940 був притягнутий до адміністративної відповідальності в розмірі 1700 грн.
17. 30 жовтня 2019 року ГУ ДМС України в Одеській області було прийнято рішення про примусове повернення в країну позивача та зобов`язано його покинути територію України у термін до 20 листопада 2019 року.
18. У визначений термін позивач не виїхав, а ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 27 листопада 2019 року дію зазначеної рішення зупинено в межах забезпечення позову.
Джерела права
19. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Порядок регулювання суспільних відносин у сфері примусового повернення чи примусового видворення іноземця або осіб без громадянства за межі території України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI (у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення; далі - Закон № 3773-VI).
21. Приписами пункту 14 частини 1 статті 1 Закону № 3773-VI визначено, що нелегальний мігрант - це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
22. За правилами частини 3 статті 3 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
23. У відповідності до частини 1 статті 9 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
24. Згідно частини 1 статті 21 Закону № 3773-VI перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України.
25. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України). У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з Укр