ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 916/1812/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Малого підприємства "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11 червня 2020 року (головуючий - Будішевська Л. О., судді: Таран С. В., Мишкіна М. А.) у справі
за позовом Малого підприємства "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
до: 1. Одеської міської ради, 2. Виконавчого комітету Одеської міської ради, 3. Юридичного департаменту Одеської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради,
за участю прокурора Одеської області
про визнання недійсними рішень виконкому та свідоцтв про право власності, визнання права власності на нежилі приміщення, скасування державної реєстрації права комунальної власності
(за участю представників: позивача - Мастістий І.А., відповідача-1 та відповідача-2 - Варбаногло Г.А., третьої особи - Мікуленко В.В., ГПУ - Томчук М.О.)
Історія справи
Фактичні обставини справи, встановлені судами
1. 17.11.1992 між Малим підприємством „Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - МП "Картопляники", позивач) та Одеською міською радою (далі - відповідач-1) укладено договір № 441 оренди майна комунальної власності з правом викупу (далі - Договір оренди), яке складалось з основних фондів та оборотних засобів - майна кафе „ Картопляники "; орендар приймає в оренду майно орендодавця і здійснює в подальшому виробничу діяльність самостійно на принципах господарського розрахунку, самоокупності, самофінансування та самоврядування. Строк дії договору - три роки.
2. Також на підставі рішень виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів м. Одеси від 17.09.1992 № 1959, від 25.03.1993 № 302, № 421 в оренду МП "Картопляники" були передані приміщення: 2 поверху площею 17,26 кв.м по пров. Воронцовському, 8, про що було укладено договір № 1681/11 від 25.03.1993; 1 поверху площею 207 кв.м по вул. Катерининська, 1 та підвальне приміщення площею 59,24 кв.м. по вул. Катерининська, 5, про що були укладені договори оренди № 1773/11 від 25.02.1993 та № 1772/11 від 25.02.1993.
3. 30.10.1995 МП "Картопляники" подало заяву про викуп орендованого майна кафе " Картопляники ", яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 1, Катерининська, 5, Катерининська, 6, Воронцовський пров., 8, у відповідності з договором оренди з правом викупу від 17.11.1992 № 441.
4. Додатковою угодою від 21.11.1995 до Договору оренди передбачені умови викупу МП "Картопляники" орендованого майна; вартість майна, що підлягало приватизації з правом викупу, затверджена актом оцінки вартості майна № 792 від 20.11.1995 та склала 9 994 000 000 карб.
5. 28.03.1996 представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради народних депутатів видано наказ № 241/П про приватизацію шляхом викупу МП "Картопляники" майна комунальної власності у вигляді орендованого майна по договору оренди з правом викупу № 441 від 17.11.1992, розташованого за адресами: м. Одеса, вул. Катерининська, 1, 5, 6, пров. Воронцовський, 8; продаж наказано здійснити за 9994000000 крб.
6. 29.03.1996 між представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та МП „Картопляники" укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого останнє купило комунальну власність у вигляді орендованого майна, розташованого за адресами: м. Одеса, вул. Катерининська, 1; вул. Катерининська, 5; Катерининська, 6; пров. Воронцовський, 8. Відчужуване майно знаходиться у будівлях, які відповідно до рішень Одеського облвиконкому від 15.08.1985 № 480, від 27.12.1991 № 167, від 27.12.1991 № 580 включено до списку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення. Після оформлення документів приватизації майна, укладення цього договору покупець зобов`язаний укласти відповідні охоронні документи, якими встановлюються умови цільового призначення приміщення і проведення ремонтно-будівельних робіт. Відповідно до п. 2 договору купівлі-продажу приватизований об`єкт оцінено в 9 994 000 000 крб. згідно з актом оцінки вартості майна № 792 від 20.11.1995.
7. 26.04.1996 позивач сплатив за придбане майно обумовлену в договорі купівлі-продажу суму коштів - 9 994 000 000 карб.
8. На виконання вказаного договору купівлі-продажу від 29.03.1996 між сторонами підписано два акти прийому-передачі:
- від 30.04.1996 проданого 29.03.1996 шляхом викупу по договору оренди цілісного майнового комплексу вартістю 9 994 000 000 карб. згідно з актом оцінки від 20.11.1995 № 792; нежитлові приміщення за адресами: м. Одеса, вул. Катерининска, 1 площею 189,6 кв.м.; м. Одеса, вул. Катерининська, 5, площею 132,6 кв.м.; м. Одеса, вул. Катерининська, 6, площею 63,2 кв.м., м. Одеса, пер. Воронцовський, 8, площею 18 м.кв.; передача майна здійснюється на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.1996;
- від 07.08.1996 №655 передачі комунального майна МП "Картопляники", розташованого за адресами: вул. Екатерининська 1, 5, 6, пер. Воронцовський, 8, проданого 29.03.1996 шляхом викупу по договору оренди майна, вартістю 9 994 000 000 карб. відповідно до акту оцінки від 20.11.1995 № 792 згідно з наведеним в цьому акті переліком (обладнання для кафе).
9. 13.08.1999 МП "Картопляники" придбало у представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради патенти №№ 376, 377, 379 на право оренди приміщень по вул. Катерининська 1 площею 132,6 кв.м., Катерининська, 5 площею 201,4 кв.м. та пер. Воронцовський, 8 площею 18 кв.м. строком дії з 13.08.1999 по 13.08.2014 та у цей же день сторони уклали відповідні договори оренди вказаних нежитлових приміщень з аналогічним строком дії (до 13.08.2014).
10. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно територіальна громада в особі Одеської міської ради є власником нежитлових приміщень: першого поверху № 504 загальною площею 189,6 кв.м. по вул. Катерининська, 1 на підставі свідоцтва про право власності САА 430625 від 08.11.2004; другого поверху загальною площею 18 кв.м по пров. Воронцовський, 8 на підставі свідоцтва про право власності САС № 427280 від 07.09.2009; підвалу загальною площею 132,6 кв.м по вул. Катерининська, 5 на підставі свідоцтва про право власності САС 427294 від 07.09.2009.
Короткий зміст позовних вимог
11. У липні 2016 року МП "Картопляники" звернулося з позовом до (1) Одеської міської ради, (2) Виконавчого комітету Одеської міської ради (далі - відповідач-2), (3) юридичного департаменту Одеської міської ради про:
- визнання недійсними рішень відповідача-2: від 30.09.2004 № 586 в частині, що стосується нежилого приміщення № 504 загальною площею 189,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 1 (далі - спірне приміщення-1) ; від 25.11.2004 № 710 в частині, що стосується нежилого приміщення загальною площею 132,6 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 5 (далі - спірне приміщення-2); від 10.03.2005 № 123, в частині, що стосується нежилого приміщення 2-го поверху загальною площею 18,0 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, Воронцовський провулок, 8/11 (далі - спірне приміщення-3);
- визнання недійсними свідоцтв про право власності територіальної громади м. Одеса в особі Одеської міської ради на: спірне приміщення-1, виданого відповідачем-2 08.11.2004 серія САА № 430625; на спірне приміщення-2, виданого відповідачем-2 07.09.2009 серія САС № 427294; на спірне приміщення-3, виданого відповідачем-2 07.09.2009 серія САС № 427280;
- визнання за позивачем права власності на спірні приміщення;
- скасування здійснених 13.12.2004, 27.05.2014, 29.05.2014, 22.05.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстрацій права комунальної власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на: спірне приміщення-1 (реєстраційний номер 9000798); спірне приміщення-2 (реєстраційні номери 372773751101, 28385556); на спірне приміщення-3 (реєстраційний номер 371309451101).
12. Позивач посилається на те, що він з 1992 року був орендарем спірних приміщень та на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.1996 придбав ці приміщення у власність шляхом викупу. Відповідно до вимог чинного на момент укладення договору купівлі-продажу цивільного законодавства право власності позивача виникло з моменту передачі спірного майна за відповідним актом приймання-передачі від 30.04.1996. Отже, відповідач-1 у 2004 році незаконно оформив за собою право власності на спірне майно, власником якого з 1996 року є позивач.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
13. Рішенням Господарського суду Одеської області від 30 вересня 2016 року позов задоволений:
- визнано недійсними рішення відповідача-2: від 30.09.2004 № 586 в частині, що стосується спірного приміщення-1; від 25.11.2004 № 710 в частині, що стосується спірного приміщення-2; від 10.03.2005 № 123, в частині, що стосується спірного приміщення-3;
- визнано недійсними свідоцтва про право власності територіальної громади м. Одеса в особі Одеської міської ради на: спірне приміщення-1, видане відповідачем-2 08.11.2004 серія САА № 430625; на спірне приміщення-2, видане відповідачем-2 07.09.2009 серія САС № 427294; на спірне приміщення-3, видане відповідачем-2 07.09.2009 серія САС № 427280;
- визнано за позивачем право власності на три спірних приміщення;
- скасовано здійснену 13.12.2004, 27.05.2014, 29.05.2014, 22.05.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на: спірне приміщення-1 (реєстраційний номер 9000798); спірне приміщення-2 (реєстраційні номери 372773751101, 28385556); на спірне приміщення-3 (реєстраційний номер 371309451101).
14. Суд першої інстанції встановив правомірність, у тому числі в силу частини 1 статті 204 ЦК України, набуття МП "Картопляники" права власності на спірне нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 29.03.1996, істотні умови якого виконані сторонами, а спірне майно - як приміщення, так і обладнання, було передано позивачу за відповідними актами приймання-передачі (від 30.04.1996 та від 07.08.1996). Чинне на момент приватизації спірних приміщень законодавство не містило заборони на приватизацію цього майна, оцінка вартості майна також відповідала вимогам чинного на той час законодавства, а отже позивач набув право власності на спірне майно з моменту його передачі за актом від 30.04.1996.
15. Щодо строку позовної давності суд виходив з того, що для позивача перебіг позовної давності розпочався з 22.02.2016 - дати отримання відмови державного реєстратора у реєстрації його речового права на спірне майно з підстав здійснення реєстрації аналогічного права за територіальною громадою м. Одеси. Отже, за висновком суду строк позовної давності позивачем не пропущений.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
16. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11 червня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
17. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що спірне нерухоме майно не увійшло до складу набутого позивачем за договором купівлі-продажу від 29.03.1996 майна комунальної власності вартістю 9 994 000 000 крб., предметом якого було тільки рухоме майно - обладнання кафе, що узгоджується з положеннями Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Отже, позивач не набув право власності на зареєстроване за відповідачем-1 нерухоме майно оскільки:
- до акту оцінки вартості майна від 20.11.1995 № 792 не могли бути включені об`єкти нерухомості з огляду на: (1) положення Методики оцінки вартості об`єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.1995 №36 (далі - Методика); (2) висновок від 31.07.2017 №17/135/17-136 судово-економічної експертизи, відповідно до якого за даними акту оцінки вартості майна № 792 від 20.11.1995 та даних розрахунку потенційної прибутковості вартість будівель та споруд не врахована. Відповідно, нежитлові приміщення не входили до складу цілісного майнового комплексу, придбаного МП "Картопляники", та до ціни договору купівлі-продажу від 29.03.1996;
- наявні в матеріалах справи патенти на право оренди нежитлових приміщень №№ 376, 377, 379 та договори оренди спірних приміщень від 13.08.1999 свідчать про те, що впродовж тривалого часу після підписання договору купівлі-продажу від 29.03.1996 позивач не вважав себе власником спірних приміщень, а в якості орендаря виконував умови договорів оренди спірних приміщень;
- помилковим є висновок місцевого суду про відсутніст