ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 908/1748/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Дроботової Т.Б., Студенця В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2020
(головуючий - Дармін М.О., судді Антонік С.Г., Іванов О.Г.)
та рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019
(суддя - Мірошниченко М.В.)
у справі №908/1748/19 Господарського суду Запорізької області
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"
до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі на загальну суму 517 564,16 грн,
1. У зв`язку з перебуванням судді Ткача І.В. на лікарняному, склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.11.2020, який наявний в матеріалах справи.
ВСТАНОВИВ:
2. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - ПАТ "Запоріжсталь") про стягнення плати за користування вагонами в сумі 135 581,00 грн, збору за зберігання вантажів та збору за зберігання вантажів у двократному розмірі в сумі 381 983,16 грн.
3. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. На підставі укладених сторонами договорів № ПР/М-16-3/1-708НЮдч/20/2016/2889 від 30.09.2016 про експлуатацію залізничної під`їзної колії та № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 від 19.02.2018 про надання послуг, у лютому 2019 року за перевізними накладними залізницею із станції Інгулець Придніпровської залізниці було прийнято до перевезення вагони одержувача - відповідача, станція призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці. На шляху прямування вагони було затримано на станції Запоріжжя-ІІ. За цим фактом станцією затримки Запоріжжя-ІІ складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а, ГУ-23, повідомлення про затримку вагонів, зважаючи на неможливість приймання їх вантажовласником і відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення. Термін затримання вагонів з 16.02.2019 по 22.02.2019. За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника було нараховано плату за користування вагонами у розмірі 135 581,00 грн, збір за зберігання вантажів та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі у сумі 381 983,16 грн, про що було повідомлено відповідача. Відповідачем не оплачено нараховані залізницею платежі, з посиланням на неправомірність нарахування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 позов задоволено, стягнуто з ПАТ "Запоріжсталь" на користь АТ "Українська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 135 58,00 грн, збір за зберігання вантажів та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі у сумі 381 983,16 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 7 763,46 грн.
5. Рішення мотивовано тим, що ПАТ "Запоріжсталь", всупереч вимогам статті 46 Статуту залізниць України, пункту 33 Правил видачі вантажів та умов договору про надання послуг, не вжило заходів, спрямованих на усунення обставин, які викликали накопичення вагонів з вантажем на станції призначення Запоріжжя-Ліве, що призвело до неможливості приймання 49 вагонів поїзда № 2706 індекс 4677+090+4600 вантажовласником - відповідачем та затримки їх на станції Запоріжжя ІІ, зважаючи на що позивачем обґрунтовано було нараховано відповідачу плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажу у двократному розмірі, на підставі статті 36 Статуту залізниць України.
6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2020 рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 змінено, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Запоріжсталь" на користь АТ "Українська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 135 581,00 грн, збір за зберігання вантажів в сумі 215 930,72 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 5 272,67 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
7. Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення збору за зберігання вантажів у двократному розмірі, апеляційний суд вказав, що застосування статті 36 Статуту залізниць України можливе лише до вантажів, які несвоєчасно вивантажені і вивезені, тобто ця норма застосовується саме до вантажу, який знаходиться на станції, з якої підлягає вивантаженню та вивезенню, і обов`язковою умовою для застосування цієї норми є наявність ускладнень внаслідок несвоєчасного вивантаження та вивезення вантажу. Разом з цим, наявність ускладнень на станції Запоріжжя-ІІ не доведена, вантаж у вагонах, який був затриманий, не підлягав вивантаженню та вивезенню із станції, тому збір за зберігання вантажу повинен нараховуватися в однократному розмірі, у зв`язку з чим задоволенню підлягають вимоги в цій частині в сумі 215 930,72 грн.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги, доводи відзиву
8. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, АТ "Українська залізниця", посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2020 в частині відмови у позові, а рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 про задоволення позову залишити в силі.
9. За доводами АТ "Українська залізниця" неоднакове застосування та відсутність єдності у застосуванні статті 36 Статуту залізниць України призводить до протиріч у правових позиціях судів апеляційної інстанції при розгляді аналогічних спорів, оскільки на даний час відсутня практика застосування Верховним Судом статті 36 Статуту залізниць України в частині нарахування збору за зберігання вантажів в двократному розмірі в разі затримки вантажу (вагонів) на підходах до станції призначення. До того ж розгляд цієї справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому, скаржник зазначає про неправильне застосування апеляційним судом пунктів 36, 46, 47 Статуту залізниць України.
10. Також, у касаційній скарзі позивач заперечує доводи відповідача про відсутність його вини у затримці вагонів на коліях залізниці та зазначає, що долученими до матеріалів справи актами форми ГУ-23 підтверджується, що спірні вагони були затримані на шляху прямування з вини відповідача-вантажоодержувача через скупчення на станції призначення вагонів і несвоєчасне вивільнення відповідачем колій від вантажу, який прибув на його адресу, що є порушенням пункту 33 Правил видачі вантажів і статей 46, 47 Статуту залізниць України. Позивач зауважив, що відповідачем не надано доказів на підтвердження вжиття ним заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу.
11. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ПАТ "Запоріжсталь", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову та рішення в частині задоволених позовних вимог в сумі 351 511,72 грн та прийняти нове рішення про відмову у позові.
12. У касаційній скарзі ПАТ "Запоріжсталь" зазначає про неправильне застосування судами частини першої статті 238, статті 240 ЦК України, статті 1 Закону України "Про залізничний транспорт", пунктів 22, 36, 46, 48, 71, 119 Статуту залізниць України, пунктів 6, 8, 9 Правил користування вагонами і контейнерами, пунктів 1, 2, 7, 32 Правил видачі вантажів, а також порушення приписів статей 13, 73, 74, 76, 77, 86, 236 ГПК України при вирішенні спору щодо підставності стягнення позивачем з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, в тому числі у двократному розмірі.
13. Скаржник зауважив, що суди при з`ясуванні обставин обґрунтованості затримання поїзда на підходах до станції призначення належно не дослідили питання наявності повноважень в осіб, що підписали накази про затримання поїзда на підходах до станції призначення та про застосування збору за зберігання вантажів у двократному розмірі.
14. Разом з цим, скаржник аргументував, що в силу пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, належними доказами затримки вагонів на станції Запоріжжя-ІІ з причин, які залежали від відповідача, є складені акти загальної форми, однак, такі акти самі по собі не свідчать про відсутність можливості приймати поїзди на зазначеній станції, а підтверджують факт зайнятості певних колій станції призначення.
15. Скаржник зазначив, що відповідно до пункту 8 Правил зберігання вантажів, підставою для стягнення з вантажовласника плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів є затримка вагонів на станції з вини вантажоодержувача або із залежних від нього причин. При цьому, скаржник зауважив, що затримка вагонів на станції Запоріжжя- ІІ сталась з вини позивача з причин, залежних від залізниці, а не відповідача-вантажоодержувача, оскільки позивач з власної ініціативи прийняв рішення про затримку вагонів.
16. Відповідачем подано до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач, посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, просить залишити її без задоволення.
17. Позивачем подано до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги відповідача, просить залишити її без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, 30.09.2016 між ПАТ "Українська залізниця" та ПАТ "Запоріжсталь" було укладено договір № ПР/М-16-3/1-708НЮдч20/2016/2889 про експлуатацію залізничної під`їзної колії (далі - договір про експлуатацію) ПАТ "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця".
19. Вказаний договір укладено з протоколом узгодження розбіжностей від 03.11.2016, протоколом врегулювання розбіжностей від 21.11.2016 протоколом узгодження остаточної редакції розбіжностей від 16.12.2016.
20. До договору сторонами були укладені додаткові угоди: № 1 від 01.09.2017, № 2 від 16.03.2018, № 3 від 20.08.2018, № 4 від 14.12.2018.
21. Відповідно до п. 1 договору про експлуатацію (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве стрілкою № 12 до парку "А" і стрілкою № 172 до парку "Б" і яка обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є сигнальні знаки "Межа під`їзної колії", які встановлені проти вхідного світлофора "ЧВ" парку "А" станції Запоріжжя-Ліве на відстані 71,7 метрів від вістря пера стрілки примикання № 12 та вхідного світлофора "НБ" парку "Б" станції Східна власника колії на відстані 341,5 метрів від вістря пера стрілки примикання № 172.
22. Згідно з п. 6 договору про експлуатацію (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.03.2018) вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці: - на приймально-відправні колії № №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве; - на сортувально-відправні колії парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №№ 31-36 - збірні поїзди. Пред`явлені поїзди на коліях парку "Б" повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку "А", на сортувально-відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
23. Пунктом 14 договору про експлуатацію (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.09.2017 та протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) сторони визначили, що власник колії сплачує залізниці плату: - за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами; - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
24. Згідно п. 20 договору про експлуатацію, з усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативно-правовими актами.
25. Пунктом 21 договору про експлуатацію (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01 січня 2017 р. до 31 грудня 2021 р. включно.
26. Додатковою угодою № 4 від 14.12.2018 до договору сторони в назві, преамбулі та далі по тексту договору замінили слова "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на "Акціонерне товариство "Українська залізниця".
27. 19.02.2018 між ПАТ "Українська залізниця" (перевізник) та ПАТ "Запоріжсталь" (замовник) укладено договір про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 (далі - договір про надання послуг), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендною майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою (п. 1.1 договору).
28. Пунктом 1.3 договору про надання послуг визначено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
29. Згідно з п. 12.1 договору про надання послуг, договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або "Клієнт УЗ" або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 р. по 31.12.2018 р. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
30. Сторонами відповідно до п. 13.1 до договору про надання послуг укладено додатки №№ 1-4.
31. У лютому 2019 року за перевізними накладними №№ 46080024, 46080008, 46080065, 46080107, 46080016 залізницею із станції відправлення Інгулець було прийнято до перевезення вагони з вантажем (концентрат залізорудний насипом) на адресу одержувача ПАТ " Запоріжсталь", станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
32. На шляху прямування, враховуючи повідомлення начальника станції Запоріжжя-Ліве від 16.02.2019, наданого о 11 год. 55 хв., за наказом № 22 від 16.02.2019 в.о. начальника Запорізької дирекції ДН-З Гуні К.А., у зв`язку з неприйняттям вагонів на під`їзну колію вантажовласником ПАТ "Запоріжсталь" на станції призначення Запоріжжя-Ліве, на станції Запоріжжя-ІІ були затримані вагони, що перевозяться у поїзді № 2706 індекс 4677+090+4600.
33. 16.02.2019 о 15 год. 10 хв., відповідача було повідомлено про затримку вагонів, що перевозяться у поїзді № 2706.
34. Згідно з актом про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 16.02.2019 вагони, що прибули поїздом № 2706 індекс 4677+090+4600, затримані 16.02.2019 о 12 год. 31 хв. через неможливість приймання їх вантажовласником і відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.
35. Також, залізницею складено акти загальної форми (форми ГУ-23) № 964 (накладна № 46080024), № 965 (накладна № 46080008), № 966 (накладна № 46080016), № 967 (накладна № 46080065), № 968 (накладна № 46080107) стосовно затримання вагонів із вантажем, зазначено дату та час початку затримки (16.02.2019 о 12 год. 31 хв.), номери вагонів.
36. В.о. начальника Запорізької дирекції ДН-З Гуня К.А., у зв`язку з відновленням прийому вагонів на під`їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" вантажовласнику ПАТ "Запоріжсталь", 22.02.2019 видано наказ № 35 щодо продовження руху на станції призначення Запоріжжя Ліве вагонів з вантажем, що перевозиться у поїзді № 2706 індекс 4677+090+4600 та про закінчення затримки, про що також складено акти № 969 (накладна № 46080024), № 970 (накладна № 46080008), № 971 (накладна № 46080016), акт № 972 (накладна № 46080065), акт № 973 (накладна № 46080107) з визначенням часу закінчення затримки 22.02.19 о 9:39.
37. Згідно з актом про затримку вагонів № 3 від 22.02.2019 вагони, що прибули поїздом № 2706 індекс 4677+090+4600 та були затримані на станції Запоріжжя-ІІ через неприйняття їх вантажовласником, відправлені вантажовласнику 22.02.2019 (закінчення затримки поїзду 22.02.2019 р. о 09 год. 39 хв.).
38. АТ "Українська залізниця" 18.02.2019 видано наказ № 1762, відповідно до якого з причин неприймання ПАТ "Запоріжсталь" простоюють 49 завантажених вагони з призначенням на станцію Запоріжжя Ліве, індекс 4677+090+4600; затримані з 12-31 год. 16.02.2019, зважаючи на зазначене дозволяється збільшити розмір збору за їх збереження до двохкратного з 18.02.2019. Про наказ 18.02.2019 повідомлений представник відповідача. Наказ підписано Полягай М.А.
39. Позивачем складені відомості плати за користування вагонами №№ 23029074, 23029076, 23029078, 23029080, 24029081, 24029083, 24029084, 24029085, 25029086, 26029090, 26029092, 28029105, 01039106, 02039111, згідно з якими відповідачу нарахована загальна сума 135 581,00 грн плати за користування вагонами, які були затримані. Вказані відомості відповідач підписав із запереченнями.
40. Згідно з накопичувальною карткою № 24029030 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) (форми ФДУ-92), оформленою 24.02.2019, за актами загальної форми (форми ГУ-23) №№ 969, 970, 971, 972, 973 нарахований збір за зберігання вантажів та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі у загальній сумі 381 983,16 грн. Накопичувальна картка підписана працівником відповідача з обмовкою: "Поїзд кинутий на підходах за ініціативою залізничної дороги. ПАТ "Запоріжсталь" не відмовлялось від приймання вантажу на під`їзну колію. Неприймання поїзду ст. Запоріжжя-Ліве викликано незадовільною роботою станції Запоріжжя-Ліве. Нарахування збору за зберігання вантажу за час простою поїзду на підходах здійснено необґрунтовано та оплаті не підлягає".
Позиція Верховного Суду
41. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах, та доводи відзивів на касаційні скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга АТ "Українська залізниця" підлягає задоволенню, а касаційна скарга ПАТ "Запоріжсталь" не підлягає задоволенню, з таких підстав.
42. Причиною виникнення спору у справі стало питання правомірності нарахування АТ "Українська залізниця" до сплати ПАТ "Запоріжсталь" 135 581,00 грн плати за користування вагонами, 381 983,16 грн збору за зберігання вантажів та збору за зберігання вантажів у двократному розмірі.
43. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
44. Частиною 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
45. Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
46. Згідно з частинами 1 та 3 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
47. Положеннями частини п`ятої статті 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.
48. Так, статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
49. Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб`єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.
50. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
51. Пунктом 3 Статуту залізниць України передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
52. Відповідно до пункту 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам-суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
53. Зважаючи на вказані положення, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
54. Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства). Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19.
55. Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника,