1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 908/1799/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Дроботової Т.Б., Студенця В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" та Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2020

(головуючий - Дармін М.О., судді Антонік С.Г., Іванов О.Г.)

та рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019(суддя Мірошниченко М.В.)

у справі №908/1799/19 Господарського суду Запорізької області

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"

до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у загальному розмірі 667 179,72 грн,

1. У зв`язку з перебуванням судді Ткача І.В. на лікарняному, склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.11.2020, який наявний в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

2. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - ПАТ "Запоріжсталь") про стягнення плати за користування вагонами в сумі 180 186,24 грн, збору за зберігання вантажів та збору за зберігання вантажів у двократному розмірі в сумі 486 993,48 грн.

3. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. На підставі укладених сторонами договорів № ПР/М-16-3/1-70820/2016/2889НЮдч від 30.09.2016 про експлуатацію залізничної під`їзної колії та № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 від 19.02.2018 про надання послуг, у лютому 2019 року за перевізними накладними, залізницею із станції Інгулець Придніпровської залізниці було прийнято до перевезення вагони одержувача - відповідача, станція призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці. На шляху прямування вагони було затримано на станції Дніпробуд ІІ. За цим фактом станцією затримки Дніпробуд ІІ складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а, у зв`язку з неможливістю приймання їх вантажовласником і відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення. Термін затримання вагонів з 19.02.2019 по 26.02.2019. За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення, з вини вантажовласника, було нараховано плату за користування вагонами у розмірі 180 186,24 грн, збір за зберігання вантажів та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі у сумі 486 993,48 грн, про що було повідомлено відповідача. Відповідачем не оплачені нараховані залізницею платежі, з посиланням на неправомірність нарахування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 позов задоволено, стягнуто з ПАТ "Запоріжсталь" на користь АТ "Українська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 180 186,24 грн, збір за зберігання вантажів та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі в сумі 486 993,48 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 10 007,70 грн.

5. Рішення мотивовано тим, що ПАТ "Запоріжсталь", всупереч вимогам статті 46 Статуту залізниць України, пункту 33 Правил видачі вантажів та умов договору про надання послуг не вжило заходів, спрямованих на усунення обставин, які викликали накопичення вагонів з вантажем на станції призначення Запоріжжя-Ліве, що призвело до неможливості приймання вагонів поїзда № 2722 індекс 4677+013+4600 вантажовласником-відповідачем та затримки їх на станції Дніпробуд ІІ, зважаючи на що позивачем обґрунтовано було нараховано відповідачу плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажів та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі, на підставі статті 36 Статуту залізниць України.

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2020 рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 змінено, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Запоріжсталь" на користь АТ "Українська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 180 186,24 грн, збір за зберігання вантажів в сумі 274 517,28 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 6 820,55 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

7. Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення збору за зберігання вантажів у двократному розмірі, апеляційний суд вказав, що застосування статті 36 Статуту залізниць України можливе лише до вантажу, які несвоєчасно вивантажені і вивезені, тобто ця норма застосовується саме до вантажу, який знаходиться на станції, з якої підлягає вивантаженню та вивезенню, і обов`язковою умовою для застосування цієї норми є наявність ускладнень внаслідок несвоєчасного вивантаження та вивезення вантажів. Разом з цим, наявність ускладнень на станції Дніпробуд ІІ не доведена, вантаж у вагонах, який був затриманий, не підлягав вивантаженню та вивезенню зі станції, тому збір за зберігання вантажу повинен нараховуватися в однократному розмірі, у зв`язку з чим задоволенню підлягають вимоги в цій частині в сумі 274 517,28 грн.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги, доводи відзиву

8. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, АТ "Українська залізниця", посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2020 в частині відмови у позові, а рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 про задоволення позову залишити в силі.

9. За доводами АТ "Українська залізниця" неоднакове застосування та відсутність єдності у застосуванні статті 36 Статуту залізниць України призводить до протиріч у правових позиціях судів апеляційної інстанції при розгляді аналогічних спорів, оскільки на даний час відсутня практика застосування Верховним Судом статті 36 Статуту залізниць України в частині нарахування збору за зберігання вантажів в двократному розмірі в разі затримки вантажу (вагонів) на підходах до станції призначення. До того ж розгляд цієї справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому, скаржник зазначає про неправильне застосування апеляційним судом пунктів 36, 46, 47 Статуту залізниць України.

10. Також, у касаційній скарзі позивач заперечує проти доводів відповідача про відсутність його вини у затримці вагонів на коліях залізниці та зазначає, що долученими до матеріалів справи актами форми ГУ-23 підтверджується, що спірні вагони були затримані на шляху прямування з вини відповідача-вантажоодержувача через скупчення на станції призначення вагонів і несвоєчасне вивільнення відповідачем колій від вантажу, який прибув на його адресу, що є порушенням пункту 33 Правил видачі вантажів і статей 46, 47 Статуту залізниць України. Позивач зауважив, що відповідачем не надано доказів на підтвердження вжиття ним заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу.

11. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ПАТ "Запоріжсталь", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову та рішення в частині задоволених позовних вимог в сумі 454 703,52 грн та прийняти нове рішення про відмову у позові.

12. У касаційній скарзі ПАТ "Запоріжсталь" зазначає про неправильне застосування судами частини першої статті 238, статті 240 ЦК України, статті 1 Закону України "Про залізничний транспорт", пунктів 22, 36, 46, 48, 71, 119 Статуту залізниць України, пунктів 6, 8, 9 Правил користування вагонами і контейнерами, пунктів 1, 2, 7, 32 Правил видачі вантажів, а також порушення приписів статей 13, 73, 74, 76, 77, 86, 236 ГПК України при вирішенні спору, щодо підставності стягнення позивачем з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів, в тому числі у двократному розмірі.

13. Скаржник зауважив, що суди при з`ясуванні обставин обґрунтованості затримання поїзда на підходах до станції призначення належно не дослідили питання наявності повноважень в осіб, що підписали накази про затримання поїзда на підходах до станції призначення та про застосування збору за зберігання вантажів у двократному розмірі.

14. Разом з цим, скаржник аргументував, що в силу пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, належними доказами затримки вагонів на станції Дніпробуд ІІ з причин, які залежали від відповідача, є складені акти загальної форми, однак, такі акти самі по собі не свідчать про відсутність можливості приймати поїзди на зазначеній станції, а підтверджують факт зайнятості певних колій станції призначення.

15. Скаржник зазначив, що відповідно до пункту 8 Правил зберігання вантажів, підставою для стягнення з вантажовласника плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів є затримка вагонів на станції з вини вантажоодержувача або із залежних від нього причин. При цьому, скаржник зауважив, що затримка вагонів на станції Дніпробуд ІІ сталась з вини позивача з причин, залежних від залізниці, а не відповідача-вантажоодержувача, оскільки позивач з власної ініціативи прийняв рішення про затримку вагонів.

16. Відповідачем подано до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, просить залишити її без задоволення.

17. Позивачем подано до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги відповідача, просить залишити її без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18. Судами попередніх інстанцій встановлено, 30.09.2016 між ПАТ "Українська залізниця" та ПАТ "Запоріжсталь" було укладено договір № № ПР/М-16-3/1-70820/2016/2889НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії (далі - договір про експлуатацію) ПАТ "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

19. Вказаний договір укладено з протоколом узгодження розбіжностей від 03.11.2016, протоколом врегулювання розбіжностей від 21.11.2016 протоколом узгодження остаточної редакції розбіжностей від 16.12.2016.

20. До договору про експлуатацію сторонами було укладено додаткові угоди: № 1 від 01.09.2017, № 2 від 16.03.2018, № 3 від 20.08.2018, № 4 від 14.12.2018.

21. Відповідно до п. 1 договору про експлуатацію (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве стрілкою № 12 до парку "А" і стрілкою № 172 до парку "Б" і яка обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є сигнальні знаки "Межа під`їзної колії", які встановлені проти вхідного світлофора "ЧВ" парку "А" станції Запоріжжя-Ліве на відстані 71,7 метрів від вістря пера стрілки примикання № 12 та вхідного світлофора "НБ" парку "Б" станції Східна власника колії на відстані 341,5 метрів від вістря пера стрілки примикання № 172.

22. Згідно з п. 6 договору про експлуатацію (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.03.2018), вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці: - на приймально-відправні колії № №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве; - на сортувально-відправні колії парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №№ 31-36 - збірні поїзди. Пред`явлені поїзди на коліях парку "Б" повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку "А", на сортувально-відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

23. Згідно п.9 договору про експлуатацію (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.03.2018) з під`їзної колії вагони повертаються: - порожні вагони-хопери з-під вивантаження, які прибувають в маршрутах здаються двома групами, перша не менше 40 вагонів, друга по узгодженню сторін; - інші - групами в кількості не менше 40 та не більше 60 вагонів. Кількість вагонів у кожній партії, що повертається власником колії може бути змінена по узгодженню сторін. Партії вагонів, що повертаються з під`їзної колії формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії на одну з колій: - №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве. Приймання вагонів залізницею здійснюється: - на одній з приймально-відправних колій №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве.

24. Пунктом 14 договору про експлуатацію (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.09.2017 та протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) сторони визначили, що власник колії сплачує залізниці плату: - за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами; - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".

25. Згідно п. 20 договору про експлуатацію, з усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативно-правовими актами.

26. Пунктом 21 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01 січня 2017 до 31 грудня 2021 включно.

27. Додатковою угодою № 4 від 14.12.2018 до договору про експлуатацію, сторони в назві, преамбулі та далі по тексту договору замінили слова "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на "Акціонерне товариство "Українська залізниця".

28. 19.02.2018 між ПАТ "Українська залізниця" (перевізник) та ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (замовник) укладений договір про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 (далі - договір про надання послуг), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендною майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою (п. 1.1 договору).

29. Пунктом 1.3 договору про надання послуг визначено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

30. Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору про надання послуг, розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів. Розмір плати за перевезення вантажу у вагонах перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з: плати за перевезення вантажного вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника; компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірнику тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного у додатку 3 до цього договору; плати за користування вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

31. Згідно з п. 12.1 договору про надання послуг, договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або "Клієнт УЗ" або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 по 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.

32. За залізничними накладними від 17.02.2019 № 46141776, № 46141792, № 46141800, № 46141784, № 46141768 залізницею із станції відправлення Інгулець було прийнято до перевезення вагони з вантажем (концентрат залізорудний насипом) на адресу одержувача ПАТ Запоріжсталь", станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

33. 19.02.2019 о 08 год. 00 хв. начальником станції Запоріжжя-Ліве Руденко А.В. оформлено повідомлення про те, що у зв`язку з великим накопиченням поїздів на станції Запоріжжя-Ліве, начальник станції просив затримати по станції Дніпробуд ІІ поїзд № 2722 індекс 4677-013-4600.

34. В наступному за наказом № 26 від 19.02.2019 в.о. начальника ДН-3 Гуні К.А., у зв`язку з неприйняттям вагонів на під`їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" були затримані вагони з вантажем, що перевозились у поїзді № 2722 індекс 4677-013-4600, на станції Дніпробуд ІІ Придніпровської залізниці, через неможливість приймання їх станцією призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

35. За даним фактом станцією затримки вагонів Дніпробуд ІІ Придніпровської залізниці складено акт про затримку вагонів (початок затримки) форми ГУ-23а № 10 від 19.02.2019, в якому зазначений час затримки поїзда № 2722 4677-013-4600, а саме: 19.02.2019 о 08 год. 05 хв. В акті зазначено, що його складено через неприйняття вагонів вантажовласником з причини: неможливість приймання вагонів вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

36. 19.02.2019 о 12:00 год. оператором станції Дніпробуд ІІ Придніпровської залізниці направлено повідомлення до станції призначення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2722 через неможливість прийняття їх вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення, повідомлення прийнято 19.02.2019 о 12:00.

37. За фактом затримки вагонів у складі поїзду № 2722 індекс4677-013-4600 станцією Дніпробуд ІІ складено акти загальної форми ГУ-23 № 33 від 19.02.2019, з зазначенням на звороті номерів накладних на перевезення, номерів вагонів та часу їх затримання: 08год.05хв.

38. Наказом № 37 від 26.02.2019 о 01 год. 18 хв., у зв`язку з відновленням прийому вагонів на під`їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" продовжено рух вагонів у поїзді № 2722 індекс 4677+013+4600 на станцію призначення - Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

39. На підставі вказаного наказу станцією Дніпробуд ІІ складено акти загальної форми ГУ-23 № 40 від 26.02.2019 про припинення затримки вагонів у складі поїзду № 2722 4677-013-4600. Вказано, що вагони зняті з затримки о 01год.18хв. та визначено час затримки вагонів - 161 год.13хв.

40. При цьому, 21.02.2019 о 12 год. 27 хв. залізницею був виданий наказ № 2041 про збільшення розміру збору за зберігання вантажів до двократного з 21.02.2019, згідно ст. 36 Статуту залізниць України. Підписант наказу ОСОБА_1

41. За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення, з вини вантажовласника, позивачем нараховано плату за користування вагонами за відомостями плати за користування вагонами (ф.ГУ-46) №№07039145, 12039166, 10039158, 06039139, 09039154, 05039134, 09039157, 09039156, 16039170, 05039131, 07039147, 05039132, 05039138, 05039137, 10039160 у розмірі 180 186,24 грн, збір за зберігання вантажів та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №04039038 в сумі 486 993,48 грн, всього 667 179,72 грн. Відомості плати за користування вагонами (ф.ГУ-46) та накопичувальну картку ф.ФДУ-92 відповідачем підписано з зауваженнями щодо незгоди з нарахування зборів за час затримки вагонів.

Позиція Верховного Суду

42. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та доводи відзивів на касаційні скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга АТ "Українська залізниця" підлягає задоволенню, а касаційна скарга ПАТ "Запоріжсталь" не підлягає задоволенню, з таких підстав.

43. Причиною виникнення спору у справі стало питання правомірності нарахування АТ "Українська залізниця" до сплати ПАТ "Запоріжсталь" 180 186,24 грн плати за користування вагонами, 486 993,48 грн збору за зберігання вантажів та збору за зберігання вантажів у двократному розмірі.

44. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

45. Частиною 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

46. Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

47. Згідно з частинами 1 та 3 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

48. Положеннями частини п`ятої статті 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.

49. Так, статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

50. Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб`єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.

51. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого, згідно з пунктом 2 Статуту, визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

52. Пунктом 3 Статуту залізниць України передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

53. Відповідно до пункту 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам-суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

54. Зважаючи на вказані положення, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

55. Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства). Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19.

56. Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлен

................
Перейти до повного тексту