У Х В А Л А
06 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/549/19
Провадження № 11-365заі20
Суддя Великої Палати Верховного Суду Анцупова Т. О.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року в справі № 9901/549/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Апеляційний суд Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Апеляційний суд Дніпропетровської області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 19 вересня 2019 року № 2512/0/15-19 (далі - Рішення) "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України;
- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя в питанні здійснення процедур дисциплінарного провадження щодо судді ОСОБА_1, пов`язаних з попереднім вивченням та перевіркою відомостей щодо наявності в його діях в березні 2014 року ознак дисциплінарного проступку на посаді судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим, яка була допущена Вищою радою правосуддя з 28 листопада 2018 року;
- зобов`язати Вищу раду правосуддя вчинити дії щодо здійснення стосовно судді ОСОБА_1 процедур дисциплінарного провадження у вигляді попереднього вивчення та перевірки відомостей щодо наявності в його діях у березні 2014 року ознак дисциплінарного проступку на посаді судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим з урахуванням вимог частини одинадцятої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та пункту 2 частини першої статті 45 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 9901/549/19 залишено без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Апеляційний суд Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Не погодившись із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року, позивач звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Перевіряючи апеляційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з таких підстав.
Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Разом із тим у апеляційній скарзі скаржник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги за однією з позовних вимог, а саме про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 19 вересня 2019 року № 2512/0/15-19.
В обґрунтування заяви покликається на те, що заявлена вимога по суті є вимогою про поновлення його на роботі, а тому у відповідності до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) він звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Проте твердження позивача щодо звільнення його від сплати судового збору згідно з Закону № 3674-VI суд оцінює критично, виходячи із наступного.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, у якій, зокрема, просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 19 вересня 2019 року № 2512/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
Суд доходить висновку, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 19 вересня 2019 року № 2512/0/15-19 не є вимогою про стягнення заробітної плати та поновлення на роботіу розумінні Закону № 3674-VI.
Аналогічні висновки викладені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року в справі № 9901/617/18 та від 02 вересня 2019 року у справі № 9901/394/19.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб