Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
провадження № 11-1286сап19
08 жовтня 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула в судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 28 листопада 2019 року № 3243/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 22 лютого 2019 року № 537/1дп/15-19 та постановила скаргу ОСОБА_1 на рішення ВРП від 28 листопада 2019 року № 3243/0/15-19 залишити без задоволення, а рішення ВРП залишити без змін.
Водночас з рішенням Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Переглядаючи дисциплінарні справи щодо суддів, особливо щодо обставин умисного або внаслідок недбалості порушення норм права, Велика Палата Верховного Суду фактично оцінює правильність тлумачення (до якого так чи інакше вдається ВРП) відповідних норм права, застосування чи не застосування яких і є відображенням ймовірної винної та протиправної дисциплінарної поведінки судді, на підставі якої ВРП вирішує питання про наявність в діях судді дисциплінарного проступку.
2. Тож таке тлумачення, на моє переконання, має бути настільки чітким і зрозумілим, щоб жодним чином не допускати двоякого розуміння відповідних норм і повністю виключати дисциплінарну відповідальність добросовісного судді.
3. За обставинами цієї справи суддя був притягнений до дисциплінарної відповідальності за те, що допустив низку грубих порушень кримінального процесу, що призвело до порушення основоположних прав людини, зокрема, порушення гарантій, наданих адвокату Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
4. В даній справі поза увагою Великої Палати Верховного Суду залишилася низка обставин, на які посилався ОСОБА_1 , аргументуючи свою скаргу, та які, на мою думку, були вирішальним для результату даного судового розгляду, а отже вимагали конкретної та прямої відповіді суду.
5. Частиною першою статті 234 КПК України встановлено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
6. У частині третій статті 233 КПК України зазначається, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 КПК України, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
7. Відповідно до частини другої статті 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, перед