Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 712/15554/19
провадження № 51-3654км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Анісімова Г. М., Ковтуновича М. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Гановської А. М.,
прокурора Шевченко О. О.,
захисника Ковтуна Ю. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Ковтуна Ю. О. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2020 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 24 червня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019251010005748, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
с. Сеймчан Середньоканського району Магаданської області РФ, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24 червня 2020 року вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 змінено в частині призначеного покарання.
Постановлено пом`якшити призначене обвинуваченому ОСОБА_1 покарання з
чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки до трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
У решті вирок залишено без змін.
За обставин встановлених судом та викладених у вироку, 18 жовтня 2019 року, близько 23 год 06 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-2108, р. н. НОМЕР_1, у м. Черкаси по вулиці Казбетській зі сторони вулиці Надпільної в напрямку до вулиці Гоголя, у порушення вимог п. п. 2.3.б), 2.9.а), 16.11. та дорожнього знаку 2.1.Правил дорожнього руху України, на нерегульованому перехресті з вулицею Благовісна неподалік будинку № 35/50 в м. Черкаси, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не переконався у відсутності транспортних засобів, які рухалися по головній дорозі вулиці Благовісна та наближалися до перехрещення з вулицею Казбетською, не надав дорогу та скоїв зіткнення з автомобілем Subaru Impreza, р. н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, урезультаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Ковтун Ю. О., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати вказані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Захисник стверджує, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що потерпілий ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань, внаслідок чого судове провадження здійснено за відсутності останнього, що є безумовною підставою для скасування судових рішень.
Крім того, зазначає, що всупереч ст. 314-1 КПК України суди не вирішили питання про доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Разом із тим вказує, що апеляційний суд не надав відповіді на доводи апеляційної скарги сторони захисту стосовно того, що місцевим судом не було враховано ставлення засудженого до вчинення кримінального правопорушення, дійсний жаль з приводу виниклої ситуації та обставини, що пом`якшують покарання. Також стверджує, що суд апеляційної інстанції не врахував відповідні обставини, як підстави для застосування ст. 69 КК України, та не навів достатніх мотивів відносно того, з яких підстав не вбачає за можливе звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, а тому постановлена за результатами апеляційного розгляду ухвала не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
В запереченні на касаційну скаргу потерпілаОСОБА_3 та її представник Ткачук-Коваленко О. В. вказали, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, а тому просять залишитикасаційну скаргу захисника Ковтуна Ю. О.без задоволення, касаційний розгляд проводити без їх участі.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні захисник Ковтун Ю. О. просив касаційну скаргу задовольнити, а оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просила судові рішення залишити без зміни.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст.433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Що стосується доводів сторони захисту, викладених у касаційній скарзі, про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме, що потерпілий ОСОБА_2 не брав участь у судових засіданнях, оскільки не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань, то вони є необґрунтованими на таких підставах.
За змістом частин 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди; права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч. 6 ст. 55 КПК України, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
З урахуванням того, що ОСОБА_2 постраждав в дорожньо-транспортній пригоді за участі засудженого та знаходився у тяжкому безпорадному стані, відповідно до
ч. 6 ст. 55 КПК України ОСОБА_3 (дружина потерпілого ОСОБА_2 )було обґрунтовано залучено як потерпілу у кримінальному провадженні з метою забезпечення прав та інтересів потерпілого ОСОБА_2 .
Положеннями пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 56 КПК України передбачено, що під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право бути завчасно повідомленим про час і місце судового розгляду та брати участь у судовому провадженні.