Постанова
іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 720/1689/18
провадження № 51-4617км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Іваненка І. В., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Лагоди І. О.,
прокурора Кузнецова С. М.,
в режимі відеоконференції:
захисника Вакарчука В. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 22 травня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260120000323, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Заставни Чернівецької області та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 березня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком (Новоселицького районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2017 року) і ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 715 грн у рахунок відшкодування витрат на проведення судової експертизи.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у не встановлений досудовим розслідуванням час та за невстановлених обставин, повторно незаконно придбав, зберігав за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ) без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
Так, 22 вересня 2018 року ОСОБА_1 з указаним наркотичним засобом направився до міського парку м. Новоселиця Чернівецької обл., де через словесний конфлікт, що виник між ним і ОСОБА_2 та ОСОБА_3, його було затримано працівниками поліції.
Під час проведення особистого огляду та огляду речей у ОСОБА_1 було виявлено і вилучено 4 згортки з фольги та 1 паперовий згорток, у яких містився особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 5,402 грама.
Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 18 червня 2019 року вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 березня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 30 січня 2020 року задовольнив частково касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Вакарчука В. І., скасував ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 18 червня 2019 року і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 22 травня 2020 року скасував вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 березня 2019 року та закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, дав іншу оцінку показанням свідків без їх допиту під час апеляційного розгляду. Також не було оцінено показання ОСОБА_1, не надано їм власної оцінки в рішенні. Крім того, сторона обвинувачення вказує, що апеляційним судом не було дотримано таких загальних засад кримінального провадження, як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, оскільки не було перевірено доводів прокурора та обрано вибірковий підхід до оцінки доказів. Стверджує, що апеляційним судом було залишено без розгляду клопотання прокурора про виклик і допит у судовому засіданні свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Також зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а також неправильно надав правову оцінку обставинам справи. Прокурор вказує, що до затриманого за вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 працівники Новоселицького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області правомірно застосували заходи забезпечення провадження у виді адміністративного затримання, особистого огляду та вилучення речей. Вважає висновок суду апеляційної інстанції про визнання протоколу про адміністративне правопорушення та протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 недопустимими доказами через порушення права останнього на свободу та вільне пересування помилковим.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник Костенюка В. І. як особи, щодо якої кримінальне провадження закрито, - адвокат Вакарчук В. І., посилаючись на безпідставність викладених у касаційній скарзі прокурора доводів, просив залишити її без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Кузнецов С. М., надавши відповідні пояснення, підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Захисник Вакарчук В. І. висловив доводи, у яких заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу, ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
Згідно зі ст. 417 КПК, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.