|
| |
|
|
|
Постанова
іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 127/17940/18
провадження № 51-3881км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Анісімова Г.М.,
суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Рудюк В.Л.
прокурора Гошовської Ю.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене
до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12018020010002125, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 08 січня 2004 року Вінницьким районним судом за ч. 3 ст. 185, ст. 71 Кримінального кодексу України
(далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК,
за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Вінницького апеляційного суду
від 20 травня 2020 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3
ст. 185 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 30 травня до 25 липня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
Скасовано ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 червня
2018 року (№ 127/13341/18) про накладення арешту.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Згідно з цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судового рішення стосовно якого
в касаційному порядку не оскаржено.
За вироком суду ОСОБА_1, попередньо домовившись та узгодивши свої дії
зі ОСОБА_2, 30 травня 2018 року близько 11:00 з метою реалізації їх спільного злочинного умислу, діючи таємно, зайшов на територію домогосподарства
ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, та шляхом відтискання металопластикового вікна проник усередину будинку, звідки таємно викрав ювелірні вироби, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4, чим завдав потерпілим матеріальну шкоду в розмірі 54 684,05 грн. У цей час ОСОБА_2 з метою реалізації їх спільного злочинного умислу перебував на вулиці біля вказаного будинку та спостерігав, щоб до будинку не повернулись господарі та щоб їхні спільні
з ОСОБА_1 дії не були помічені сторонніми особами. Надалі ОСОБА_1 через вікно залишив указаний будинок і територію домоволодіння та передав ОСОБА_2 частину викрадених ювелірних виробів. Потім вони зникли з місця скоєння злочину та розпорядились викраденим на власний розсуд.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 20 травня 2020 року апеляційні скарги прокурора та захисника залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_1 з підстав, визначених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції, а стосовно ОСОБА_2 ухвалу апеляційного суду залишити без змін.
Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор зазначає, що апеляційний суд не виконав приписів ст. 419 КПК та не виклав у своєму рішенні належних мотивів на спростування доводів прокурора щодо незаконності вироку суду першої інстанції в частині звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання
з випробуванням на підставі ст. 75 КК, а також щодо визнання обставиною, яка пом`якшує покарання, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.
За твердженням прокурора, апеляційний суд не спростував доводів про те, що дані про особу ОСОБА_1 вказують на його підвищену суспільну небезпечність та неможливість виправлення без призначення покарання у виді реального позбавлення волі. Так, прокурор зазначав, що ОСОБА_1 раніше чотири рази був засуджений за вчинення умисних злочинів та тричі відбував покарання у виді ізоляції від суспільства, маючи непогашену судимість знову вчинив умисний тяжкий корисливий злочин, не розкаявся у вчиненому, не осмислив суспільної небезпеки своїх дій, затягував апеляційний перегляд, проте апеляційний суд не надав цим доводам належної оцінки.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися,
про причини неявки не повідомили, клопотань про особисту участь або відкладення судового засідання від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Як передбачено ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі прокурор не оспорює винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого тому злочину та правильності кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК.
За приписами статей 370, 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив