Постанова
Іменем України
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 524/3/18-ц
провадження № 61-3511св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради,
особа, яка подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2019 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Карпушина Г. Л., Хіль Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (далі - КП "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради).
Заява мотивована тим, що на час звернення із цим позовом до суду житловий будинок АДРЕСА_1, не мав юридичного власника, а також відсутні правовстановлюючі документи на нього.
Зазначав, що у вказаному житловому будинку він проживав понад 16 років, сплачував комунальні послуги, зокрема: за водопостачання, яке здійснювалося на підставі договорів, укладених із ОСОБА_3, та у 2013 році із ОСОБА_2 .
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 05 листопада
2005 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 щодо визнання за ним права власності
на нерухоме майно (спірний житловий будинок) відмовлено.
Зазначав, що за клопотанням ОСОБА_2, розпорядженням міського голови м. Кременчука від 04 грудня 2013 року № 319-Р, індивідуальному житловому будинку літ. "А" було присвоєно поштову адресу:
АДРЕСА_1 , а індивідуальному житловому будинку
літ. "Б" залишено поштову адресу:
АДРЕСА_2 .
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення.
Посилаючись на відсутність можливості забезпечити право на безпечне довкілля, обґрунтовуючи це отриманням належного водопостачання
за особовим рахунком на своє ім`я та з урахуванням викладеного,
ОСОБА_1 просив суд встановити факт того, що він постійно з 2001 року по 2018 рік проживав за адресою:
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 08 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 у житловому будинку "А",
з поштовою адресою згідно розпорядження виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 04 грудня 2013 року № 319-Р: АДРЕСА_1 , з 2001 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявником доведено належними та допустимими доказами факт його проживання з 2001 року
у спірному житловому будинку з дозволу ОСОБА_3 .
Також суд першої інстанції виходив із того, що будинок АДРЕСА_2 складається із житлового будинку,
літ. "А" та житлового будинку, літ. "Б". Співвласником домоволодіння АДРЕСА_2
є ОСОБА_5 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 жовтня 2018 року скасовано, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту його проживання
у житловому будинку "А" з поштовою адресою згідно розпорядження виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 04 грудня 2013 року
№ 319-Р: АДРЕСА_1, з 2001 року залишено без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з вимоги заявника щодо встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право щодо користування спірним житловим приміщенням.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи
із Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають дійсним обставинам справи.
Вважав, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції
не містить жодного обґрунтування та підтвердження належними доказами наявності спору про право щодо користування спірним житловим будинком, а тому судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2
на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення
є законними та обґрунтованими.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.