Постанова
Іменем України
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 761/14384/19
провадження № 61-3820св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Акціонерне товариство "Укрсоцбанк", ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко Ірина Сергіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року у складі судді Осаулова А. А. та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р. Т. про визнання договору іпотеки недійсним та визнання недійсним застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку.
Позовна заява мотивована тим, що 21 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 031/709284-KV, за умовами якого банк надає позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості до 250 000,00 доларів США, зі сплатою 13,50 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 20 серпня 2018 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між банком та майновим поручителем ОСОБА_2 було укладено 21 серпня 2008 року договір іпотеки №031/709308-ІО, відповідно до якого в іпотеку банку майновим поручителем було передано: квартиру АДРЕСА_1 .
Вказана квартира була придбана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період шлюбу за спільні кошти та є спільною сумісною власністю подружжя.
Зазначала, що 29 березня 2019 року дізналась, що вона вже не є співвласником вказаної квартири, оскільки 29 березня 2019 року позивачем було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої власником квартири є AT "Укрсоцбанк".
Позивач зазначала, що вона, як співвласник квартири, не давала своєї нотаріально посвідченої згоди на укладення договору іпотеки та на включення до договору застереження про можливість задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила:
-визнати недійсним договір іпотеки від 21 серпня 2008 року № 031/709308-І0 (з майновим поручителем), укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С. та зареєстрований у реєстрі за № 4836 та зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С. виключити записи про обтяження, внесені 21 серпня 2008 року з Державного реєстру іпотек за №29644570 та з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 29644533;
- визнати недійсним застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, яке зазначене в підпункті 4.5.3. пункту 4.5. статті 4 договору іпотеки від 21 серпня 2008 року № 031/709308-І0 (з майновим поручителем), укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округуКравченко І. С., зареєстрований в реєстрі за № 4836;
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округуГречаної Р. Т. щодо реєстрації за АТ "Укрсоцбанк" права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
- визнати протиправним та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за АТ "Укрсоцбанк" права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач надала нотаріально посвідчену згоду на передачу квартири, що є спільною сумісною власністю подружжя, в іпотеку банку, тому підстави для визнання недійним договору іпотеки та іпотечного застереження, а також скасування рішення та запису про державну реєстрацію квартири відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 надала згоду своєму чоловіку ОСОБА_2 на передачу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, в іпотеку банку, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 від 21 серпня 2008 року, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С., зареєстрована в реєстрі за № 4835. Відповідно до статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення частково та ухвалити нове рішення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 18 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам позивача щодо підстав визнання недійсним застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, не застосувавши статтю 65 СК України, неправильно застосувавши статтю 36, 37 Закону України "Про іпотеку" та порушивши норми статті 6, 263 ЦПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Посилалась на те, що застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що включене до договору іпотеки, за своєю правовою природою є окремим договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на укладення якого потрібна також окрема нотаріально засвідчена згода іншого з подружжя. Тобто має надаватися нотаріально посвідчена згода і на укладення договору і на включення до нього застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку як окремого договору.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 21 вересня 1990 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі (т. 1, а. с. 21, 31, 37).
21 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 031/709284-KV, відповідно до умов якого банк надає позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості до 250 000,00 доларів США, зі сплатою 13,50 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 20 серпня 2018 року (т. 1, а.с. 15-18).
Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору як забезпечення позичальником виконання зобов`язань, кредитор у день укладання кредитного договору укладає з ОСОБА_2 іпотечний договір та договір поруки.
21 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 031/709308-ІО, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С. та зареєстровано в реєстрі за № 4836, відповідно до якого в іпотеку банку майновим поручителем було передано квартиру АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1, виданого 25 березня 2004 року Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) (т. 1, а.с. 12-14).
Згідно з підпунктом 4.5.3. пункту 4.5. статті 4 договору іпотеки передбачено іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 від 21 серпня 2008 року, ОСОБА_1 надала згоду своєму чоловіку ОСОБА_2 на передачу в іпотеку квартири АДРЕСА_1 на умовах за його розсудом (т. 1, а.с. 65).
19 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ "Укрсоцбанк".
Підстава виникнення права власності: договір іпотеки, № 4836, від 21 серпня 2008 року, реєстровий № 3540. Підстава внесення: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний № 44823037 від 26 грудня 2018 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Р. Т. (т. 1, а.с. 22-25).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права