Постанова
Іменем України
02 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 643/4981/19
провадження № 61-23042св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
заявник - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович,
стягувач - ОСОБА_1,
боржник - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Аніщенко Катериною Михайлівною, на постанову Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст подання
У квітні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю. В. звернувся до суду з поданням, в якому просив з метою накладення арешту на майно боржника, звернення стягнення на нього та подальшої реалізації у виконавчому провадженні №57242960, визначити частку боржника ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1, що є об`єктом спільній сумісній власності.
Подання обґрунтовано тим, що в його провадженні знаходиться виконавче провадження № 57242960 з примусового виконання виконавчого листа № 642/854/18, виданого 15 серпня 2018 року на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальноїшкоди у розмірі 189 241,57 грн, витрат з проведення та складання звіту № 37/2018 у розмірі 1000,00 грн, моральної шкоди у розмірі 3723,00 грн, судових витрат у розмірі 2052,43 грн.
Приватним виконавцем здійснювались виконавчі дії направлені на виконання судового рішення, однак судове рішення залишається невиконаним, боржник ухиляється від його виконання.
Посилаючись на те, що в ході виконавчого провадження було встановлено, що боржнику на праві спільної сумісної власності належить частина квартири спільного заселення АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю. В. просив подання задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06 червня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 18 червня 2019 року, у задоволенні подання відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не вчинені всі можливі виконавчі дії та не в повній мірі вжито всіх заходів щодо розшуку майна боржника, не надано суду доказів щодо усіх співвласників квартири, що в свою чергу позбавляє можливості суд визначитись з колом заінтересованих осіб у даній справі та відповідно вирішити питання щодо виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. задоволено. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 06 червня 2019 року скасовано та постановлено нове судове рішення. Подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. задоволено. Визначено частку боржника ОСОБА_2 у спільному майні у загальному розмірі 70/100 частини в комунальній квартирі АДРЕСА_2, на яке може бути звернено стягнення, у розмірі 70/400 частки цього майна. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, виходив з того, що приватний виконавець до внесення подання про визначення частки майна боржника у майні, яким він спільно володіє з іншими особами, вчинив необхідні дії, які передбачені Законом, зокрема положеннями частиною восьмою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", для примусового виконання судового рішення, яке є обов`язковим для виконання, а тому суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення подання приватного виконавця про визначення частки майна боржника ОСОБА_2 у майні, яким він володіє спільно із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що є допустимим ступенем втручання до його прав та прав інших осіб, а також узгоджується з положеннями національного законодавства та практикою Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення принципу верховенства права та обов`язковості виконання судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У грудні 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Аніщенко К. М подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника, проте суд апеляційної інстанції не дослідив матеріали виконавчого провадження, в яких зазначено, що з пенсії боржника проводиться утримання коштів в рахунок погашення боргу перед стягувачем. Судом не взято до уваги, що частина квартири АДРЕСА_1 є єдиним житлом боржника, який є пенсіонером і в якій зареєстровані неповнолітні діти. Зі змісту подання встановлено, що приватним виконавцем не вказано конкретне майно, в якому слід визначити частку боржника, не розраховано частку боржника, не зазначено інших співвласників такого майна як заінтересованих осіб, не викладено обставин, якими державний виконавець обґрунтовує подання та в чому саме полягає складність визначення такої частки та виконання рішення суду. Крім того, приватним виконавцем перевірявся майновий стан боржника у 2018 році при відкритті виконавчого провадження, подальша перевірка майнового стану не здійснювалась, матеріали виконавчого провадження не містять відомостей щодо виконання постанови приватного виконавця про розшук транспортного засобу, з урахуванням того, що її винесено 01 жовтня 2018 року, хоча з цим поданням виконавець звернувся 01 квітня 2019 року.
Відзив до суду касаційної інстанції не поданий
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 643/4981/19 з Московського районного суду м. Харкова.
У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. перебуває виконавче провадження № 57242960 з примусового виконання виконавчого листа № 642/854/18, виданого 15 серпня 2018 року на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 189 241,57 грн, витрат з проведення та складання звіту № 37/2018 у розмірі 1000,00 грн, моральної шкоди у розмірі 3723,00 грн, судових витрат у розмірі 2052,43 грн, провадження за яким відкрито 18 вересня 2018 року.
Постановою приватного виконавця від 18 вересня 2018 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 .
Згідно листа начальника Управління супроводження рахунків та розрахунків клієнтів Департаменту операційних розрахунків АТ "Укрсиббанк" Коломацької Н. В. від 23 жовтня 2018 року, в установі банку 16 жовтня 2018 року на ім`я ОСОБА_2 відкритий рахунок, на який постановою приватного виконавця від 01 листопада 2018 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку.
Відповідно до листа начальника Управління супроводження рахунків та розрахунків клієнтів Департаменту операційних розрахунків АТ "Укрсиббанк" Коломацької Н. В. від 23 жовтня 2018 року залишки грошових коштів на вищезазначеному рахунку становлять 2568,70 грн.
Згідно відповіді Пенсійного Фонду України від 19 вересня 2018 року, ОСОБА_2 перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, розмір пенсії якого становить 1435,00 грн.
Згідно відповіді Пенсійного Фонду України від 19 вересня 2018 року на запит про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами про останнє місце роботи, інформацію щодо ОСОБА_2 не знайдено.
Згідно листа Регіонального сервісного центру в Харківській області від 27 вересня 2018 року, згідно баз даних, які використовує РСЦ МВС в Харківській області, за ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб ВАЗ 21011, (1976), реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою приватного виконавця від 01 жовтня 2018 року накладено арешт на транспортний засіб ВАЗ 21011, (1976), реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 .
Постановою приватного виконавця від 01 жовтня 2018 року оголошено в розшук транспортний засіб ВАЗ 21011, (1976), реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно відповіді ДФС України від 26 вересня 2018 року інформація стосовно ОСОБА_2 щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом та сум утриманого податку в ДРФО відсутня.
Відповідно до листа Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Харківської регіональної філії № 07/1224 від 25 жовтня 2018 року, станом на 01 січня 2013 року інформація щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки ОСОБА_2 за архівними даними не обліковується.
Згідно листа Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" № 12103/04-08 від 25 жовтня 2018 року, станом на 31 грудня 2012 року на ім`я ОСОБА_2 зареєстрована на праві спільної сумісної власності частина квартири спільного заселення АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого 11 червня 1996 року Біржею "Право-Ріелтер", р. № 6-11-08.
Відповідно до копії договору купівлі-продажу № 6-11-08 від 11 червня 1996 року, ОСОБА_6 передано у власність ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 70/100 часток квартири спільного заселення АДРЕСА_2 .
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 07 вересня 2017 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідки Міського відділу реєстрації актів цивільного стану № 4-2 Харківського обласного управління юстиції № 43 від ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.