ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 663/158/17
провадження № 61-1620св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. Карпенко С. О. (судді-доповідача), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Пузанової Л. В., Склярської І. В., Чорної Т. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 та прилеглої до неї земельної ділянки площею 0,0282 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі укладених 6 квітня 2016 року ним та його батьком - ОСОБА_3 договорів дарування, та свідоцтва про право на спадщину за заповітом після матері ОСОБА_4, виданого приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області Урсол Л. А. 18 грудня 2013 року.
Вказував, що власником частини земельної ділянки площею 0,0208 га, є відповідач, право власності на яку у нього виникло на підставі укладеного із ОСОБА_3 17 квітня 2009 року договору купівлі-продажу, з встановленням сервітуту площею 0,0036 га для доступу до належної продавцю земельної ділянки.
За умовами укладеного договору, з урахуванням внесених 9 грудня 2011 року змін, ОСОБА_3 та члени його сім`ї на безоплатній основі мали право користуватися належною покупцю (відповідачу) частиною земельної ділянки, яка може бути використана з метою доступу (проходу) до належної продавцю земельної ділянки; земельний сервітут є постійним і встановлений для проходу та проїзду на велосипеді, транспортному засобі, а також для прогону худоби; дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу права власності на земельну ділянку, щодо якої встановлено сервітут, до іншої особи і підлягає припиненню у визначених договором випадках.
Позивач зазначав, що відповідач чинить перешкоди у користуванні ним земельною ділянкою площею 0,0036 га, розташованою на АДРЕСА_2, щодо якої встановлено сервітут, укласти договір щодо безоплатного та безстрокового надання вільного проходу та проїзду транспортним засобом через частину цієї земельної ділянки до належної йому (позивачу) земельної ділянки, відмовляється.
Посилаючись на те, що задоволення його потреб у доступі до належної земельної ділянки можливо по існуючому з 2009 року проходу і проїзду зі сторони сусідньої земельної ділянки, які існували на момент відчуження первісним власником частини цієї земельної ділянки, позивач просив суд встановити безоплатний та безстроковий земельний сервітут для проходу та проїзду транспортним засобом до земельної ділянки площею 0,0282 га, що знаходиться у його користуванні, на АДРЕСА_1 через частину земельної ділянки
ОСОБА_2 , що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 27 серпня
2018 року, ухваленим у складі судді Клімченка М. І., у задоволенні позову відмовлено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 12 811,73 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має можливість вирішити питання щодо проходу та проїзду до власної земельної ділянки та квартири іншим запропонованим експертом шляхом, а обтяження земельної ділянки відповідача земельним сервітутом, зважаючи на ведення ним господарської діяльності, призведе до завдання збитків та суттєво обмежить право користування належною йому земельною ділянкою.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення.
Встановлено ОСОБА_1, власнику земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 кадастровий номер 6524710100:01:001:0049, на належній ОСОБА_2 земельній ділянці, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що розташована у АДРЕСА_1, кадастровий номер 6524710100:01:001:0048, постійний, безоплатний сервітут на право проходу та проїзду на велосипеді, площею 0,0033 га з геометричними розмірами по периметру (по фасадній межі за годинниковою стрілкою) по існуючій огорожі 2,54 м, 11,57 м; по лінії розподілу 7,1 м; по сумісній межі власників 1,26 м, по зовнішніх стінах магазину літ. "Д" 4,7 м, 8,65 м, які позначені на план-схемі земельних ділянок, розташованих на АДРЕСА_1, що є додатком № 1 до висновку № 148/17 судової земельно-технічної експертизи, складеного судовим експертом Гришиною В. М. 12 січня 2018 року.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що земельний сервітут первісно був встановлений договором як особистий і припинений внаслідок смерті ОСОБА_3, тому доступ до земельної ділянки та житла позивача підлягає забезпеченню шляхом встановлення земельного сервітуту у виді права проходу та проїзду на велосипеді на належній відповідачу земельній ділянці площею 0,0033 га, позначеного на план-схемі земельних ділянок, що є додатком № 1 до висновку № 148/17 судової земельно-технічної експертизи, складеного судовим експертом Гришиною В. М. 12 січня 2018 року. Цей вид сервітуту відповідає земельному сервітуту, який був встановлений при поділі земельної ділянки на дві самостійні земельні ділянки, і є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Апеляційний суд зазначив, що існування між сторонами спору щодо встановлення сервітуту та те, що відповідач заклав існуючий прохід до земельної ділянки позивача блоками, чим анулював досягнуту з попереднім власником домовленість, не є перешкодою для встановлення земельного сервітуту на вказаних умовах, оскільки такі дії відповідача, за висновком суду, є неправомірними.
При цьому, апеляційний суд врахував, що втручання у право на мирне володіння відповідачем належною йому на праві власності земельною ділянкою відбувається з дотриманням справедливого балансу між інтересами позивача та відповідача, який, у свій час, придбав земельну ділянку з відповідним обмеженням і ця земельна ділянка використовувалася ним із забезпеченням вільного проходу та проїзду на велосипеді до земельної ділянки позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року і залишити в силі рішення Скадовського районного суду Херсонської області
від 27 серпня 2018 року.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом висновку експерта Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, в якому вказано про відсутність технічної можливості встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці відповідача. Пославшись на висновок судового експерта Гришиної В. М., суд апеляційної інстанції не навів у судовому рішенні мотивів відхилення висновку експерта Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На думку заявника, апеляційний суд помилково вважав підставою для встановлення сервітуту вимоги Державних будівельних норм України та Технічних вказівок щодо визначення меж земельних ділянок спільної або спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб у населених пунктах, затверджених Державним комітетом України по земельних ресурсах 18 травня 1998 року, оскільки між сторонами відсутній спір щодо правильності ведення будівництва чи визначення меж суміжних земельних ділянок.
Також заявник вказує, що суд апеляційної інстанцій дійшов безпідставного висновку про те, що після поділу земельна ділянка відповідача визначена як обслуговуюча, тому використання та поділ земельних ділянок був би неможливий без встановлення сервітуту. Такий висновок є лише припущенням апеляційного суду, оскільки він не ґрунтується на фактичних обставинах справи та нормах законодавства України.
Заявник вважає, що апеляційним судом неправильно застосовано частину першу статті 401 ЦК України, яка підставою встановлення сервітуту визначає неможливість задоволення потреб власника земельної ділянки у користуванні нею іншим способом. Висновком експерта встановлено два варіанти проходу до земельної ділянки позивача без обмеження земельним сервітутом земельних ділянок інших фізичних осіб.
Крім того, заявник вказує, що висновок апеляційного суду щодо застосування статті 401 ЦК України та статті 98 ЗК України не відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 17 вересня 2018 року у справі № 686/3104/16-ц (провадження № 61-19683св18) від 21 березня 2018 року у справі № 349/794/16-ц (провадження № 61-2810св18) та від 17 вересня 2018 року у справі № 127/1417/16-ц (провадження № 61-6528св18), і висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 5 квітня 2017 року у справі № 658/5120/14-ц.
Позиція інших учасників справи
21 червня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Оксенюк Г. М. подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, який не може бути враховано касаційним судом, оскільки відзив подано поза межами строку визначеного ухвалою суду від 30 січня 2019 року.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 17 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі рішення виконкому Скадовської міської ради Херсонської області № 215 від 31 серпня 2001 року земельна ділянка площею 0,0490 га, розташована на території
АДРЕСА_1 , передана у приватну власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель. 17 травня
2002 року ОСОБА_3 видано державний акт на право приватної власності на землю, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 877.
17 квітня 2009 року ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 21/50 частки земельної ділянки площею 0,0208 га із земельної ділянки площею 0,0490 га в межах згідно з планом, яка розташована у АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер земельної ділянки 6524710100:01:051:0011.
Договір купівлі-продажу частини земельної ділянки, який є змішаним цивільно-правовим договором з елементами договору купівлі-продажу та договору про встановлення сервітуту, 17 квітня 2009 року посвідчений приватним нотаріусом Скадовського нотаріального округу Херсонської області за № 1138.
З пунктів 1.7-1.9 вказаного договору суди встановили, що відносно частини земельної ділянки, яка є предметом цього договору, за домовленістю сторін встановлюється сервітут, за яким ОСОБА_3, члени його сім`ї і уповноважені ним особи мають право використовувати земельну ділянку покупця або її частину, визначену та описану в кадастровому плані земельної ділянки, що є невід`ємною частиною цього договору ("земля під сервітутом"), яка може бути необхідною для цілей доступу (проходу), а також мати право входу і виходу в будь-який час по землі під сервітутом до своєї земельної ділянки. Площа сервітуту становить 0,0036 га. Сервітут встановлено для проходу та проїзду на велосипеді продавця з ділянки покупця на ділянку продавця. Сервітут встановлений на безоплатній основі. Сторони погодилися з тим, що дія сервітуту припиняється внаслідок смерті продавця, відмови його від сервітуту або відчуження ним своєї земельної ділянки покупцю або іншим особам.
Суди встановили, що, укладаючи договір, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за участю представника ПП "Земле-Експерт" склали акт про встановлення і узгодження меж земельного сервітуту, підтвердили встановлення на всіх поворотах 6 межових знаків, які передані землекористувачам на зберігання. Земельний сервітут був зареєстрований в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
9 грудня 2011 року сторони уклали та нотаріально посвідчили договір про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки з встановленням особистого сервітуту, укладеного 17 квітня 2009 року, згідно з якими сторони, зокрема, домовилися, що земельний сервітут є постійним і встановлений для проходу та проїзду на велосипеді, для проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, а також для прогону худоби по наявному шляху.
Сторони погодилися також з тим, що дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи і підлягає припиненню у випадках: поєднання в одній особі суб`єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки; відмови особи, в інтересах якої він встановлений; рішення суду про скасування земельного сервітуту; невикористання земельного сервітуту протягом трьох років; порушення власником сервітуту умов користування сервітутом; з інших підстав, передбачених законодавством України.
У листопаді 2012 року ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0282 га, розташовану за вказаною адресою, та якій, у зв`язку з поділом та відчуженням частини земельної ділянки, присвоєно новий кадастровий номер 6524710100:01:001:0049.
Також суди встановили, що 6 квітня 2016 року ОСОБА_3 подарував належну йому земельну ділянку ОСОБА_1 .
Сторони є власниками квартир № 1 та № 1А відповідно, які є складовими частинами житлового будинку, і розташовані на спірних земельних ділянках.
Судами встановлено, що 27 березня 2017 року у зв`язку із смертю ОСОБА_3 (на користь якого був встановлений земельний сервітут) припинено право земельного сервітуту щодо земельної ділянки відповідача, про що зроблено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З висновку призначеної судом та проведеної 12 січня 2018 року судовим експертом ОСОБА_5 і Херсонським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судової земельно-технічної експертизи в частині питань, поставлених судом перед експертом ОСОБА_5, суди встановили, що пройти і проїхати на велосипеді на належну позивачу земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_1 можна двома шляхами:
1) через частину земельної ділянки площею 0,0208 га, розташовану на АДРЕСА_2, яка перебуває у власності відповідача (для цього необхідно розібрати кладку, прибрати стелажі, встановити хвіртку, тобто відновити існуючий раніше прохід);
2) по території ринку з правого боку земельної ділянки, для чого необхідно: перенести праву огорожу земельної ділянки на АДРЕСА_5 власників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, тобто привести фактичну огорожу земельної ділянки квартири АДРЕСА_5 у відповідність до меж приватизованої земельної ділянки; викорчувати два дерева на шляху руху з дозволу Скадовської міської ради Херсонської області, привести межі земельної ділянки квартири АДРЕСА_1 відповідно до державного акта; встановити хвіртку, прибрати та благоустроїти територію проходу, отримати всі необхідні дозвільні документи для організації проходу і проїзду на велосипеді.
Експерт ОСОБА_5 зазначала, що на даний час необхідно виділити земельну ділянку для встановлення земельного сервітуту для проходу і проїзду на велосипеді до земельної ділянки площею 0,0282 га, що знаходиться у власності позивача, через частину земельної ділянки площею 0,0208 га, яка перебуває у власності відповідача, фактичною площею 0,0033 га з геометричними розмірами по периметру (по фасадній межі за годинниковою стрілкою) по існуючій огорожі 2,54 м, 11,57 м; по лінії розподілу 7,1 м; по сумісній межі власників 1,26 м, по зовнішніх стінах магазину літ. "Д" 4,7 м, 8,65 м.
Висновком № 17-670/671 судової земельно-технічної експертизи, складеним 18 травня 2018 року Херсонським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, перед яким судом поставленні питання про технічно можливі варіанти для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку позивача та про те, чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці відповідача із можливими варіантами встановлення такого сервітуту та зазначенням його виду, суди встановили, що земельна ділянка ОСОБА_1 не відповідає даним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 22 жовтня 2012 року на ім`я первісного власника, як щодо площі, так і щодо конфігурації розташування зовнішніх меж земельної ділянки.
Відповідаючи на питання стосовно технічно можливих варіантів для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку позивача, експерт зазначив, що для цього необхідно відновити в законному порядку встановлену на теперішній час праву межу паркану власників квартири № 2 на АДРЕСА_2, а прохід та проїзд на велосипеді з АДРЕСА_2 здійснювати між ларьком (малої архітектурної форми) та парканом домоволодіння на АДРЕСА_5 . Для цього необхідно отримати дозвіл Скадовської міської ради Херсонської області та для вільного проходу викорчувати два дерева (дві тополі). У правій задній межі власного паркану від В до Г земельної ділянки, яка виходить до території ринку Приватного підприємства (далі - ПП) "Еверест", встановити металеву хвіртку або металеві ворота. Час проїзду легкового транспорту (заїзд, виїзд) попередньо погодити з керівництвом ринку ПП "Еверест" через його ворота (варіант 1).