ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 2а/2370/786/2012
касаційне провадження № К/9901/27317/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг-С" (далі - Товариства) на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 (суддя Бабич А.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 (головуючий суддя - Літвіна Н.М., судді - Ганечко О.М., Коротких А.Ю.) у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг-С" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг-С" до Державної податкової інспекції у місті Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області (далі - Інспекція) про визнання скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У березні 2012 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому (з урахуванням доповнень) просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.02.2012 № 0000842301 та № 0000852301.
На обґрунтування позовних вимог Товариство посилалось на те, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, оскільки Товариство має усі необхідні первинні бухгалтерські документи, які дають йому право на формування валових витрат (витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування) та податкового кредиту по господарських операціях з ПП "АТП Автомобіліст", зокрема, шляхові листи, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення, з урахуванням того, що надання Товариству транспортних послуг знайшло своє відображення у довідках форми КБ-2, КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт, а також зважаючи на те, що актами перевірок Товариства від 06.05.2011 та від 13.02.2011 не було встановлено порушень Товариством правил ведення податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість по господарських операціях із зазначеним контрагентом.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 04.02.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.06.2015, у задоволенні позову відмовив повністю.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що Товариством не було надано належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, зокрема, товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт перевезення вантажу саме ПП "АТП Автомобіліст", а також містили іншу інформацію, яка б давала можливість встановити, які вантажі перевозились, вантажовідправника та інші необхідні дані для підтвердження господарської операції та фактичного перевезення вантажу по договору саме з цим контрагентом.
28.07.2015 Товариство подало до суду першої інстанції заяву про перегляд постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вироком Соснівського районного суду міста Черкаси від 22.10.2014 у кримінальній справі № 1-430-2012 було встановлено відсутність у діяннях, зокрема, ОСОБА_1 (директора ПП "АТП Автомобіліст") фіктивного підприємництва, тобто встановлені зазначеним вироком обставини є істотними, ці обставини не були і не могли бути відомі Товариству до отримання ним вироку у кримінальній справі.
Заява про перегляд постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 за нововиявленими обставинами неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 13.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016, у задоволенні заяви Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 відмовив.
Відмовляючи у задоволенні заяви Товариства про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суди виходили з того, що вироком Соснівського районного суду міста Черкаси від 22.10.2014 у кримінальній справі № 1-430-2012 було визнано винними групу осіб зі встановленням розприділення їх ролей у вчиненні злочинів, зокрема, ОСОБА_1 (директора ПП "АТП Автомобіліст") за пособництво в ухиленні від сплати податків та підробку документів, серед яких судом були встановлені документи (із зазначенням їх реквізитів), які були виписані на адресу Товариства, з огляду на що доводи заявника про відсутність у діяннях директора ПП "АТП Автомобіліст" фіктивного підприємництва не доводить реальність отримання послуг Товариством від ПП "АТП Автомобіліст" та правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту.
Товариство оскаржило постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 19.10.2016 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення суду апеляційної інстанцій ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: вироком Соснівського районного суду міста Черкаси від 22.10.2014 у кримінальній справі № 1-430-2012 було встановлено відсутність у діяннях ОСОБА_2, ОСОБА_1 (директора ПП "АТП Автомобіліст"), ОСОБА_1, ОСОБА_3 фіктивного підприємництва, а на сторінці 85 вироку зазначено, що у судовому засіданні із показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджено ведення господарської діяльності фірм і підприємств, де працювали підсудні.
Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.11.2020 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 03.11.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Порядок провадження за нововиявленими обставинами встановлений статтями 245-253 Глави 4 Розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Згідно з пунктами 1, 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Черкаський окружний адміністративний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог (постанова від 04.02.2013), виходив з того, що: надані Товариством акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) оформлені на одному аркуші та містять загальне визначення послуг "автоперевезення по Україні" та їх вартість, у них не вказано маршрути, їх кількість, дальність, кількість використаних паливно-мастильних матеріалів; надані Товариством шляхові листи не відповідають вимогам Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), складені у довільній формі та не містять необхідної інформації, яка дає можливість ідентифікувати виконавця перевезень, зокрема, саме ПП "АТП Автомобіліст", а також дає можливість встановити зміст господарської операції та її вартісний вираз, учасників господарської операції (водія, експедитора), вантажовідправника, вантаж, маршрут перевезень тощо.