ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 826/9762/18
адміністративні провадження № К/9901/30925/19;К/9901/32442/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача Антіпова Є.В.,
представника відповідача Заруцького Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології безпеки ЛТД" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року (головуючий суддя Карпушова О.В., судді - Губська Л.В., Епель О.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології безпеки ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології безпеки ЛТД" (далі - ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС У м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 червня 2018 року: № 0007871401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1121751 грн та № 0007881401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 481103 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських операцій ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" з контрагентами, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінжиніринг Він", Товариством з обмеженою відповідальністю "Арматех Буд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Алето Союз", Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Об`єкт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Іствуд Груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Кейнфор", Товариством з обмеженою відповідальністю "Вієн ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селінкс Україна" є помилковими та спростовуються наданими позивачем первинними документами, які відповідають вимогам чинного законодавства.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11 червня 2018 року № 0007871401 та №0007881401. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві на користь ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД", сплачений судовий збір у розмірі 24042,82 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2018 року № 0007871401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 108012 грн, з них за основним платежем - 72008 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 36004 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2018 року № 0007881401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 39032 грн, з них за основним платежем - 38357 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 675 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві на користь ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД", сплачений судовий збір у розмірі 2205,66 грн.
Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року залишити в силі.
ГУ ДФС у м. Києві також подано касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та у цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні колегія суддів постановила ухвалу про заміну відповідача у цій справі з ГУ ДФС у м. Києві на його правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві, враховуючи наступне.
Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 2. Згідно з додатками 1 та 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України утворено Головне управління ДПС у м. Києві до якого приєдналось Головне управління ДФС у м. Києві.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби" визначено можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну фіскальну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності. Основні завдання та повноваження Державної податкової служби України визначені у Положенні про ДПС, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227.
ГУ ДПС у м. Києві зареєстровано як юридична особа і включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за кодом 43141267.
За змістом статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційних скарг.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві з 26 квітня 2018 року по 11 травня 2018 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, валютного за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 11 лютого 2014 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої 25 травня 2018 року складено Акт № 361/25-15-14-01/39090552.
Згідно висновків Акта перевірки, позивачем порушено вимоги:
підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 436361 грн, а саме: 2015 року - 257394 грн; 2016 року - 178967 грн;
пункту 185 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 747834 грн, у тому числі: травень 2015 року - 42350 грн; червень 2015 року - 73900 грн; липень 2015 року - 11031 грн; серпень 2015 року - 10255 грн; вересень 2015 року - 28789 грн; жовтень 2015 року - 18229 грн; листопад 2015 року - 28650 грн; грудень 2015 року - 58458 грн; лютий 2016 року - 48333 грн; червень 2016 року - 27150 грн; липень 2016 року - 36050 грн; серпень 2016 року - 70846 грн; вересень 2016 року - 19475 грн; жовтень 2016 року - 40718 грн; грудень 2016 року - 233600 грн.
На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві 11 червня 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0007881401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 481103 грн, у тому числі: 436361 грн - за податковими зобов`язаннями та 44742 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0007871401, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1121751 грн, у тому числі: 747834 грн - за податковими зобов`язаннями та 373917 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими ГУ ДФС у м. Києві 11 червня 2018 року, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправними, та про їх скасування.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 ПК України), а звітним періодом для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (пункт 137.4 статті 137 ПК України).
Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що виникнення у платника податку на додану вартість права на включення податку до податкового кредиту пов`язано із фактичним здійсненням господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної у первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV).
Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані із рухом активів, зміною зобов`язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами частин першої та другої статті 3 Закону №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 1 Закону №996 визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно частини першої статті 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Що стосується позовних вимог ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" в частині господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ "Іствуд Груп", ТОВ "Буд Імперія Груп", ТОВ "Вієн ЛТД" та ТОВ "Селінкс Україна", то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про їх задоволення, з огляду на наступне.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено Договір від 28 серпня 2015 року № 6П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (меблі) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього кошти на умовах договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку наступного товару: 3 крісла офісних, 3 приставні тумби, 4 офісних столів.
На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 28.08.2015 № 12, рахунок на оплату від 28.08.2015 № 14, товарно-транспортну накладну від 28.08.2015 № 28, платіжне доручення від 31.08.2015 № 200 про оплату поставленого товару (том 5 а.с. 172).
15.10.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено договір № 17П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (обладнання та матеріали) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку наступного товару: 2 модуля релейних виходи МРЛ-2 з контролем тока обтікання лінії зв`язку; 1 блок живлення Гейзер-3,0А; 10 монтажних коробок КМ-4; 200 м троса 3 мм; 4 монтажних стяжки 100 мм; 20 кг розріджувача "Сольвент"; 50 кг грунтівки ГФ-021.
На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 15.10.2015 № 31, рахунок на оплату від 15.10.2015 № 33, товарно-транспортну накладну від 15.10.2015 № 15, платіжне доручення від 26.10.2015 № 266 згідно якого позивачем проведено оплату поставленого товару.
12.11.2015 між ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено договір № 19П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (меблі) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку наступного товару: 1 стіл керівника, 2 приставні тумби, 1 шафа для одягу, 1 комод, 10 стільців, 2 письмових стола, 2 шафи для паперів, 2 вишка-тура "Техно-3", 1 стелаж 2000х4000х550 (том 5 а.с. 182).
На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 13.11.2015 № 43, рахунок на оплату від 12.11.2015 № 49, товарно-транспортну накладну від 13.11.2015 № 6, платіжне доручення від 13.11.2015 № 299 згідно якого позивач оплатив вартість поставленого товару.
23.11.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено договір № 22П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (обладнання та матеріали) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до специфікації сторонами було погоджено поставку відповідного товару.
На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 27.11.2015 № 58, рахунок на оплату від 25.11.2015 № 62, товарно-транспортну накладну від 27.11.2015 № Р32, платіжне доручення від 01.12.2015 № 193 згідно якого позивач оплатив вартість поставленого товару.
18.12.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено договір № 29П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (обладнання та матеріали) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до специфікації сторонами було погоджено поставку відповідного товару.
На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 22.12.2015 № 75, рахунок на оплату від 18.12.2015 № 76, товарно-транспортну накладну від 22.12.2015 № 22, платіжне доручення від 22.12.2015 № 378 згідно якого позивач оплатив вартість поставленого товару.
25.03.2016 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено договір № 35П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (обладнання та матеріали) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до специфікації сторонами було погоджено поставку відповідного товару.
На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 25.03.2016 № 136, рахунок на оплату від 25.03.2016 № 141, товарно-транспортну накладну від 25.03.2016 № Р47, платіжне доручення від 30.03.2016 № 522 згідно якого позивач оплатив вартість поставленого товару.
29.03.2016 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено договір № 37П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (вогнезахисні матеріали) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку 300 кг вогнезахисних матеріалів "Ендотерм 400202".
На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 30.03.2016 № 154, рахунок на оплату від 29.03.2016 № 162, товарно-транспортну накладну від 30.03.2016 № Р50, платіжне доручення від 30.03.2016 № 525 згідно якого позивач оплатив вартість поставленого товару.
26.05.2016 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено договір № 62П/16, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (обладнання та матеріали) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (том 5 а.с. 219-220). Відповідно до специфікації сторони погодили поставку відповідного товару.
На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 27.05.2016 № 234, рахунок на оплату від 26.05.2016 № 206, товарно-транспортну накладну від 27.05.2016 № 234, платіжне доручення від 26.05.2016 № 604 згідно якого позивач оплатив вартість поставленого товару.
Також надано копії податкових накладних, виписаних ТОВ "Іствуд Груп" за результатами здійснених господарських операцій, а саме: від 31.08.2015 № 8, від 15.10.2015 № 16, від 13.11.2015 № 16, від 27.11.2015 № 33, від 22.12.2015 № 35, від 25.03.2016 № 51, від 30.03.2016 № 52, від 25.04.2016 № 79, від 26.05.2016 № 66 з квитанціями про реєстрацію останніх у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо господарських відносин ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" з ТОВ "Вієн ЛТД": між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Продавець) укладено договір від 28.09.2015 № 59/09, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку відповідного товару.
24.07.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Продавець) укладено договір № 44/07, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку 500 кг вогнезахисної водно-дисперсійної речовини для дерева "Пірант-Колор".
20.07.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Продавець) укладено договір № 42/07, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку відповідного товару.
21.09.2015 між ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" (Покупець) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Продавець) укладено договір № 57/09, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеним у додатках до цього договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку відповідного товару.
31.08.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Продавець) укладено договір № 52/08, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку відповідного товару.
31.08.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Продавець) укладено договір № 51/08, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку відповідного товару.
30.06.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Продавець) укладено договір № 38/06, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору.
Відповідно до специфікації сторони погодили поставку наступного товару: 200 кг суміші просочувальної ДСА-1; 200 кг суміші просочувальної ДСА-2; 200 кг фарби вогнезахисної "Ендотерм 400202".