ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 420/1813/19
адміністративне провадження № К/9901/28938/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/1813/19
за позовом ОСОБА_1
до директора Регіонального центру по наданню безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області Клішиної Світлани Олександрівни, прокурора Прокуратури Одеської області Жученко Олега Дем`яновича
про зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року (прийняте у складі: головуючого судді Радчука А.А.).
і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Федусика А.Г., суддів Бойка А.В. та Шевчук О.А.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
27 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до директора Регіонального центру по наданню безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області Клішиної Світлани Олександрівни, прокурора Прокуратури Одеської області Жученко Олега Дем`яновича, в якому просив:
- зобов`язати Регіональний центр по наданню безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області представляти інтереси ОСОБА_1 в суді (надати безкоштовного адвоката для представництва ОСОБА_1 у суді);
- зобов`язати Прокуратуру Одеської області представляти інтереси ОСОБА_1 в суді.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що він є інвалідом 1 групи, непрацездатним, з обмеженими фізичними можливостями та має ряд захворювань, в зв`язку з цим позивач просив Регіональний центр по наданню безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області представляти його інтереси в суді (надати безкоштовного адвоката для представництва).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
9 липня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою адміністративний позов в частині позовних вимог до прокурора Прокуратури Одеської області Жученко Олега Дем`яновича про зобов`язання Прокуратури Одеської області представляти інтереси позивача в суді залишив без розгляду.
Також, Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.
Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що дохід позивача перевищує розмір двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, що відповідно до положень частини першої статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" позбавляє його права на безоплатну вторинну правову допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити його позов. Обґрунтовуючи свою скаргу позивач вказує, що він як особа з інвалідністю має право на безоплатну вторинну правову допомогу, оскільки розмір соціальної допомоги, яку він отримав в серпні 2018 року (станом на момент виникнення спірних правовідносин) склав: 2178,00 грн, що є меншим за два прожиткових мінімуми для непрацездатних осіб, які в серпні 2018 року склали: 2994,00 грн.
Одночасно, скаржник вказує, що пенсія в разі втрати годувальника, яку він отримує, призначена не у зв`язку з його інвалідністю, а з огляду на загибель в 2003 році його батька, на утриманні якого він перебував, а тому не може враховуватись при встановленні наявності/відсутності у позивача права на безоплатну вторинну правову допомогу.
Регіональний центр по наданню безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області у своєму відзиві на касаційну скаргу заперечує проти задоволення касаційної скарги, вважає, що судами першої та апеляційної інстанції вірно встановлено та оцінено обставини справи та прийнято законні та обґрунтовані рішення.
Також, вказує, що не приймав рішень, не вчиняв дій чи бездіяльності, що є предметом оскарження у цій справі, надання безоплатної вторинної правової допомоги покладено на місцеві центри, а тому Регіональний центр по наданню безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області, як і його директор Клішина С.О., не є належним відповідачем у цій справі.
Скаржник подав до Верховного Суду заперечення на відзив та пояснення, в яких підтримав вимоги касаційної скарги.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач звертався до Першого, Другого та Третього місцевих центрів з метою отримання безоплатної вторинної правової допомоги з різних правових питань. Після розгляду звернень та поданих документів, які підтверджували належність позивача до вразливих категорій осіб, а саме як особи з інвалідністю, яка отримує пенсію або допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, були прийняті рішення про надання позивачу безоплатної вторинної правової допомоги та призначені відповідні адвокати/представники.
З довідки Департаменту праці та соціальної політики Управління соціального захисту населення в Суворовському районі міста Одеси від 31 серпня 2018 року №14-02-13/2391 вбачається, що позивач отримує державну соціальну допомогу як інвалід з дитинства першої групи у розмірі: 2178,00 грн.
Відповідно до довідки Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі від 31 серпня 2018 року №11500 позивач отримує пенсію в разі втрати годувальника у розмірі: 1452,00 грн.
11 грудня 2018 року до Регіонального центру по наданню безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області надійшло звернення ОСОБА_1, скероване Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області, щодо припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги та скасування доручень.
Пізніше, 18 грудня 2018 року, ОСОБА_1 звернувся до Регіонального центру по наданню безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області з приводу відмови у наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
Листом Регіонального центру по наданню безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області від 10 січня 2019 року №05-07/46 ОСОБА_1 повідомлено, що він на теперішній час не підпадає під жодну з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу". Згідно з довідкою про розмір пенсії та соціальної допомоги середньомісячний дохід позивача складає: 3630 грн, що перевищує розмір двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, у зв`язку з чим місцевими центрами прийнято рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Не погоджуючись із зазначеною відмовою позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право на безоплатну правову допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, згідно з якою кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги, визначені Законом України "Про безоплатну правову допомогу" від 2 червня 2011 року №3460-VI (далі - "Закон №3460-VI").
Відповідно до пункту першого частини першої статті 1 Закону №3460-VI безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Статтею 3 Закону №3460-VI встановлено, що право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця, чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
Приписами статті 13 Закону №3460-VI визначено, що безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 14 Закону №3460-VI право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.
Положеннями статті 15 Закону №3460-VI визначено, що суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є, зокрема, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону №3460-VI повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України.
Згідно із пунктом першим частини восьмої Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 липня 2012 року №967/5 (далі - "Положення №967/5"), Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) (далі - регіональні центри) відповідно до покладених на них завдань забезпечують участь захисника під час здійснення досудового розслідування та судового провадження у випадках, коли захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, у випадках затримання особи, застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адміністративного затримання чи адміністративного арешту, а також у випадках надання безоплатної вторинної правової допомоги особі за ухвалою суду у кримінальних провадженнях щодо продовження, зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру, у процедурах, пов`язаних з видачею особи (екстрадицією), або у разі вирішення судом питань під час виконання вироків відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України.
За змістом пунктів одинадцятого і чотирнадцятого частини тринадцятої Положення №967/5 Місцеві центри відповідно до покладених на них завдань:
- забезпечують представництво інтересів осіб, визначених пунктами 1-2-2, 8-13 частини першої та частиною другою статті 14 Закону, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі довіреності, виданої особою, яка звернулася за наданням безоплатної вторинної правової допомоги, а також надання інших видів правових послуг безоплатної вторинної правової допомоги таким особам;
- укладають контракти/договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
За приписами статті 23 Закону №3460-VI надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема, у разі, якщо обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до однієї з категорій осіб, передбачених статтею 14 цього Закону, припинили своє існування.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 грудня 2018 року установлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у розмірі 1497,00 грн.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу ІІІ "Перегляд судових рішень".
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.