ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 159/1754/17
касаційне провадження № К/9901/44088/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці ДФС
на постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 26 червня 2017 року (головуючий суддя - Лозицький С.О.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Нос С.П., судді - Кухтей Р.В., Онишкевич Т.В.)
у справі № 159/1754/17
за позовом ОСОБА_1
до Волинської митниці ДФС
про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС (далі - митниця; відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 26 квітня 2017 року у справі про порушення митних правил № 1184/20500/17, якою позивача як декларанта та митного брокера Товариства з обмеженою відповідальністю "Вел`ю Пек" визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 946,41 грн.
Ратнівський районний суд Волинської області постановою від 26 червня 2017 року позов задовольнив.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Митниця звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 26 червня 2017 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці та неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою митниці.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
22 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що заступником начальника митниці - начальником управління протидії митним правопорушенням Негрічем Леонідом Миколайовичем прийнято постанову від 26 квітня 2017 року у справі про порушення митних правил № 1184/20500/17, згідно з якою позивача визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 946,41 грн.
Підставою для прийняття зазначеного акта індивідуальної дії послугували доводи митниці щодо заявлення ОСОБА_1 як декларантом та митним брокером Товариства з обмеженою відповідальністю "Вел`ю Пек" у декларації типу IM40AA від 16 квітня 2016 року № 205080000/2016/001204 неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товарів - "трактору колісного, марки Беларус, модель-82.1" та "навісного обладнання - ковшу" згідно з УКТ ЗЕД та їх митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 10 цього Кодексу адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.