ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 820/5060/17
касаційне провадження № К/9901/53577/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року (головуючий суддя - Супрун Ю.О.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Перцова Т.С.; судді - Спаскін О.А., Жигилій С.П.)
у справі № 820/5060/17
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ; позивач; платник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області; відповідач; контролюючий орган), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 жовтня 2017 року № 0005951315, від 23 жовтня 2017 року № 0005941315, від 23 жовтня 2017 року № 0005931315, вимогу від 23 жовтня 2017 року № Ф-0000851315 про сплату боргу (недоїмки), рішення від 23 жовтня 2017 року № 0005921315 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 11 грудня 2017 року адміністративний позов задовольнив у повному обсязі.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДФС у Харківській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає про безтоварність господарських операцій із придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей (автомобільного додаткового обладнання та авто-аудіо електроніки) в Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛАКАС".
Верховний Суд ухвалою від 01 серпня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Харківській області.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 02 жовтня 2017 року № 14134/20-40-13-15-07/ НОМЕР_1 .
За її наслідками відповідач дійшов висновку про недотримання платником вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 177.4, 177.10 статті 177, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками придбання в Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛАКАС" автомобільного додаткового обладнання та авто-аудіо електроніки, що, в свою чергу, призвело до порушення пункту 2 частини першої статті 7, частини другої статті 9, статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДФС у Харківській області посилалось на результати контрольного заходу щодо контрагента ФОП ОСОБА_1, де зазначено про відсутність у нього необхідних трудових ресурсів, виробничого та торгівельного обладнання, транспортних засобів, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, та, як наслідок, відсутність реального характеру здійсненої Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІЛАКАС" господарської діяльності.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2017 року № 0005941315, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 101562,07 грн за основним платежем та 25390,52 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2017 року № 0005951315, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 122000,00 грн за основним платежем та 30500,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2017 року № 0005931315, згідно з яким визначено штраф у розмірі 510,00 грн, вимогу від 23 жовтня 2017 року № Ф-0000851315 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 43849,30 грн, рішення від 23 жовтня 2017 року № 0005921315 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 6577,40 грн.
За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.