ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 826/7313/17
касаційне провадження № К/9901/3785/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року (головуючий суддя - Огурцов О.П.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Аліменко В.О.; судді - Безименна Н.В., Кучма А.Ю.)
у справі № 826/7313/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 квітня 2017 року № 0000811306, від 06 квітня 2017 року № 0000821306 та від 06 квітня 2017 року № 0000831306.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 03 серпня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 січня 2019 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
ОСОБА_1 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права. Зокрема, вказує на неправомірне незастосування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), де визначено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума операцій із прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 01 січня 2015 року.
Верховний Суд ухвалою від 11 березня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
04 квітня 2019 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також наголосив на тому, що анульована позивачу за договором від 20 липня 2007 року № 10-29/3836 сума боргу в розмірі 420913,14 грн є основною сумою заборгованості за кредитом (тілом кредиту), а відтак, у даному випадку відсутні відповідні умови, за яких підлягають застосуванню положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме - зміна валюти зобов`язання за кредитом з іноземної валюти в гривню та прощення розміру різниці, відповідно розрахованої.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань повноти, достовірності і своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб у частині визначення доходу у вигляді сум додаткового блага, отриманого платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 07 грудня 2016 року № 1077/26-53-13-06/ НОМЕР_1 .
За її наслідками контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 176.1 статті 176, пунктів 179.1, 179.2 статті 179, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з огляду на неподання декларації про отримані доходи за 2015 рік, а також недекларування в 2015 році отриманого доходу, який підлягає оподаткуванню, у вигляді додаткового блага в розмірі 420913,14 грн на підставі рішення банківської установи про анулювання кредитної заборгованості за договором від 20 липня 2007 року № 10-29/3836 з повідомленням боржника про таке анулювання (прощення), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 83573,63 грн та військового збору в розмірі 6313,69 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки та за наслідками адміністративного оскарження ГУ ДФС у м. Києві 06 квітня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000811306, згідно з яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 83573,63 грн за основним платежем та 20893,41 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000821306, згідно з яким до позивача застосовано штраф з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 170,00 грн; № 0000831306, згідно з яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 6313,69 грн за основним платежем та 1578,42 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом
Аналіз наведеної законодавчої норми дає підстави для висновку про те, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама собою ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку-боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, основна сума кредиту (боргу), прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається до його оподатковуваного доходу.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.