ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 202/9474/15-а
адміністративне провадження № К/9901/10914/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016р. (судді - Нагорна Л.М., Юхименко О.В., Круговий О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Комісії з вирішення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження з 1986-1990 роках при Дніпропетровському військовому комісаріаті про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням уточнень позовних вимог а.с. 50 - 53):
визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо відмови йому у перерахунку грошового забезпечення за період виконання ним робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 24.12.1987р. по 14.01.1988р.;
зобов`язати Дніпропетровський обласний військовий комісаріат провести перерахунок грошового забезпечення за період виконання ним робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 24.12.1987р. по 14.01.1988р. з обчисленням грошового забезпечення та денної тарифної ставки з подвійного розміру посадового окладу та окладу за військове звання, з використанням коефіцієнту кратності "5" за роботу в зоні небезпеки ІІІ, з подвоєнням оплати за роботу у вихідні дні 27.12.1987р., 03.01.1988р. та 10.01.1987р., з нарахуванням премії у розмірі 60% на збільшений вдвічі посадовий оклад, із застосуванням коефіцієнту кратності " 5", про що видати довідку про грошове забезпечення з урахуванням перерахунку;
зобов`язати Регіональну комісію з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках при Дніпропетровському обласному військовому комісаріаті внести зміни до протоколу №5 від 11.12.2012р. засідання Комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження у 1986- 1990 роках, в частині визначення кратності " 4" за його роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні небезпеки ІІІ, а саме - змінити кратність " 4" на кратність " 5".
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачі при складанні та видачі довідки про грошове забезпечення за період виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від 14.12.2012р. №6/3165 не застосували нормативні акти (Постанови і Розпорядження Ради Міністрів СРСР та УРСР), які визначали умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників, занятих на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок цього у довідці про грошове забезпечення від 14.12.2012р. №6/3165 відображено неправильні дані - розраховано денну тарифну ставку з одинарного, а не з подвійного посадового окладу та окладу за військове звання, застосовано коефіцієнт кратності " 4" замість " 5" за роботу в III зоні небезпеки, не нараховано доплату за роботу у вихідні дні та премію у розмірі 60%. В свою чергу неправильний розрахунок та заниження розміру грошового забезпечення за роботу в зоні відчуження безпосередньо вплинуло на розмір його пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011р. №1210. Посилається на те, що оскільки відповідачі відмовляються у добровільному порядку внести зміни до довідки про його грошове забезпечення і видати оновлену довідку, то такі дії є протиправними, а його порушене право підлягає захисту в судовому порядку.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2016р. позов задоволено.
Визнано протиправними дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо відмови позивачу у перерахунку грошового утримання за період виконання ним робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 24.12.1987р. по 14.01.1988р.
Зобов`язано Дніпропетровський обласний військовий комісаріат провести перерахунок грошового забезпечення позивачу за період виконання ним робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 24.12.1987р. по 14.01.1988р. з обчисленням грошового забезпечення та денної тарифної ставки з подвійного розміру посадового окладу та окладу за військове звання, з використання коефіцієнту кратності " 5" за роботу в зоні небезпеки ІІІ, з подвоєнням оплати за роботу у вихідні дні 27.12.1987р., 03.01.1988р., 10.01.1987р., з нарахуванням премії у розмірі 60% на збільшений вдвічі посадовий оклад, з застосуванням коефіцієнту кратності " 5", про що видати довідку про грошове забезпечення з урахуванням перерахунку.
Зобов`язано Регіональну комісію з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження з 1986-1990 роках, при Дніпропетровському обласному військовому комісаріаті, внести зміни до протоколу №5 від 11.12.2012р. засідання Комісії з визначених даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, в частині визначення кратності " 4" за роботу позивача по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні небезпеки №3, а саме - змінити кратність з " 4" на кратність " 5".
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016р. постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що у період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС він перебував на дійсній військовій службі, та не є військовозобов`язаним, призваним на збори, і не є відрядженим з університету на роботу в зону відчуження, а тому на нього, як військовослужбовця, розповсюджується положення постанов від 07.05.1986р. №524-156, від 29.12.1987р. №1497-378 щодо виплати посадових окладів військовослужбовцям військових частин у подвійному розмірі.
Посилається на те, що військовий комісаріат при розрахунку його грошового забезпечення (заробітної плати) за роботу (службу) в зоні відчуження зобов`язаний був врахувати норми вищевказаних нормативно-правових актів колишнього СРСР та визначити розмір його посадового окладу і окладу за військове звання у подвійному розмірі.
Крім того, посилається на те, що постанова від 07.05.1986р. №524-156 прийнята без визначення строку її дії, при цьому Рада Міністрів СРСР, приймаючи розпорядження від 17.05.1986р. №964-рс, мала повноваження ввести додаткові заохочувальні умови оплати праці з метою прискорення робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та виділити для цього додатковий фонд заробітної плати, але відмінити своїм розпорядженням умови оплати праці, введені раніше постановою Президії Верховної Ради, Рада Міністрів СРСР права не мала.
При цьому позивач посилається на те, що ані в розпорядженні Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986р. №964-рс, ані в жодному іншому нормативному акті СРСР, прийнятому після 07.05.1986р. не зазначено, що умови оплати праці для ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, введені постановою від 07.05.1986р. №524-156 та розпорядженнями від 17.05.1986р. №964-рс і від 23.05.1986р. №1031рс, не можуть застосовуватись одночасно.
Щодо відсутності порушеного права на час звернення до суду, то такі висновки апеляційного суду позивач вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки порушення його прав відбулось в момент прийняття відповідачем рішення про відмову змінити помилкові (занижені) дані про грошове забезпечення, отримане ним за період виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зазначені у довідці від 14.12.2012р. №6/3165, які є базовими для розрахунку його пенсії.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986р. першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 15.05.1995р. Дніпропетровською обласною радою народних депутатів.
З 01.08.1969р. по 02.09.1994р. позивач проходив службу у Збройних Силах СРСР (з 06.12.1991р. у Збройних Силах України), що підтверджується військовим квитком НОМЕР_2 . (а.с. 15 - 19)
З 26.07.1986р. по 16.02.1989р. позивач займав посаду викладача спеціальної дисципліни на військовій кафедрі Дніпропетровського державного університету, про що були зроблені відповідні записи у його військовому квитку. (а.с. 65; 100 - 101)
Згідно довідки від 15.04.1997р. №51/1/2124 позивач був призваний на збори і в складі військової частини №73413 брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на посаді начальника штабу полку у період з 23.12.1987р. по 16.01.1988р., та виконував обов`язки із забезпечення контролю за відправкою, організацією та ходом виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС. (а.с. 20 - 21)
Місцем дислокації військової частини №73413 було селище Рудня-Іллінецька Іванківського району Київської області (III зона небезпеки).
Судами встановлено, що позивач виконував роботи з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у період з 24.12.1987р. по 31.12.1987р. (8 днів) та з 01.01.1988р. по 14.01.1988р. (14 днів), як військовослужбовець, на посаді начальника штабу полку у складі військової частини №73413 у III (третій) зоні небезпеки (смт. Рудня-Іллінецька) на умовах 6-годинного робочого дня та 6-ти денного робочого тижня.
У період роботи позивача з 24.12.1987р. по 14.01.1988р. були три загальних вихідних дні (неділя): 27.12.1987р., 03.01.1988р. та 10.01.1988р., у які позивач працював.
У довідці, виданій позивачу військовою частиною №73413, зазначено, що учасники робіт по ліквідації наслідків аварії мають право на пільги, встановлені постановою ЦК КПРС і РМ СРСР від 07.05.1986р. №524-156, розпорядженням РМ СРСР від 17.05.1986р. №964 і від 23.05.1986р. №1031, постановою РМ СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986р. №665-195. (а.с. 20)
Наказом Міністерства оборони України від 27.06.1994р. №378 позивача звільнено в запас за станом здоров`я та після звільнення в запас він отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". (а.с. 66)
Судами встановлено, що позивач з 1994 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та по теперішній час отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". (а.с. 14)
Відповідно до посвідчення Дніпропетровської ОДА від 15.05.1995р. серії НОМЕР_1 позивач має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1. (а.с. 11)
Через захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, позивача визнано інвалідом ІІІ групи безстроково, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3, виданим 30.05.1997р. Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом та довідкою Обласної медико-соціальної експертної комісії №4 (серії МСЕ-ДНА-01 №251829 від 19.07.2001р.). (а.с. 12 - 13)
Листом від 27.05.1998р. Галузевий державний архів Міністерства оборони України повідомив позивача про те, що фінансові документи військової частини 73413 до архіву не надавались, згідно довідки штабу Міністерства оборони України №1069 від 25.06.1996р. фінансові документи за 1988 рік у ліквідаційному акті військової частини 73413 відсутні, встановити місцезнаходження таких документів не вдалось. (а.с. 121)
Згідно довідки Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара від 30.11.2012р. №554/1480 позивач працював на посаді викладача військової кафедри Дніпропетровського університету, його заробітна плата за період з вересня по грудень 1987 року складала 356,50 руб, з яких 150 - оклад по військовому званню, 160 - посадовий оклад, 46,50 надбавка 15% за вислугу років. (а.с. 100)
Як вбачається з іншої довідки від 03.12.2012р. №554/1481 первинні документи, які підтверджують період перебування позивача на роботах по ліквідації аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, в бухгалтерію університету не надходили і оплата за вказаний період по підвищеній тарифній ставці (посадовому окладу) не проводилась. (а.с. 101)