ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2020 року
м. Київ
справа №2а-10584/12/2070
адміністративне провадження №К/9901/25862/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Любич Л.В.. судді - Спаскін О.А., Сіренко О.І.)
у справі №2а-10584/12/2070
за позовом Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка"
до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2012 року Державне підприємство "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" (далі - позивач, платник, Підприємство, ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, правонаступником якої є Центральна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Західна МДПІ м. Харкова), в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Західної МДПІ м. Харкова від 23.05.2012 №0000362212, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1229350,00 грн, в тому числі за основним платежем на суму 983480,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 245 870,00 грн;
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Західної МДПІ м Харкова від 23.05.2012 №0000352212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 2763971,53 грн, з яких за основним платежем на суму 2211177,21 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 522794,32 грн;
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Західної МДПІ м Харкова від 23.05.2012 №0000372212, яким платнику зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7991181,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що позивачем не наведено жодних доводів протиправності висновків контролюючого органу про заниження Підприємством валових доходів. Натомість, платник лише зазначив про помилковість доводів відповідача щодо невключення позивачем до валових доходів суми непогашеної кредиторської заборгованості перед ТОВ "Євроком Компонентсна" у розмірі 305414,93 грн, що рішенням Західної МДПІ м. Харкова від 18.05.2012 №3110/10/221 була виключена із висновків акта перевірки та не враховувалася відповідачем під час прийняття податкового повідомлення - рішення від 23.05.2020 №0000352212. Також Харківський окружний адміністративний суд зазначив про правильність висновків контролюючого органу про завищення Підприємством валових витрат та податкового кредиту, з огляду на відсутність зв`язку між господарською діяльністю Підприємства та придбаним ним у ТОВ "Променерго" за договорами від 12.11.2008 №12/11-08 та від 14.11.2018 №14/11-08 програмного забезпечення. Суд першої інстанції погодився з висновками відповідача про неправомірність віднесення Підприємством до складу валових витрат видатків, що, на думку суду першої інстанції, не пов`язані з господарською діяльністю Підприємства, оскільки не компенсовані в подальшому доходами, що призвело до завищення платником валових витрат. Також суд першої інстанції погодився з висновками контролюючого органу про завищення позивачем загальновиробничих витрат та амортизаційних відрахувань у результаті подвійного віднесення платником до складу загальновиробничих витрат суми оплати праці робітників Підприємства та віднесення до амортизаційних відрахувань суми амортизації, нарахованої по основних фондах, які не використовувались Підприємством у власній виробничій діяльності.
Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року апеляційну скаргу ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 у справі № 2а-10584/12/2070 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2012 №0000352212 Західної МДПІ м. Харкова в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1511960,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 377990,00 грн та податкового повідомлення-рішення від 23.05.2012 №0000372212 повністю. Прийнято в цій частині нову постанову, якою скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.05.2012 №0000352212 Західної МДПІ м. Харкова в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1511960,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 377990 грн та податкове повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова від 23.05.2012 №0000372212 повністю. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 у справі № 2а-10584/12/2070 залишено без змін.
Скасовуючи частково постанову суду першої інстанції та відмовляючи в цій частині у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат видатків, пов`язаних з виробництвом готової продукції на виконання договорів, укладених з ДП "Звод ім. Малишева", КП ХКБ "Завод ім. Морозова", ТОВ "Укртехпромлизинг", ДП СЗТФ "Прогрес", ДП ТОВ "НПП Монолит-Енерго", зокрема, заробітної плати, віднесеної на загальновиробничі витрати, адміністративних витрат, витрат на збут, нарахування соціальних внесків, оскільки нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" чітко передбачено право платника на віднесення до складу валових витрат витрати понесені на оплату праці та нарахування соціальних внесків, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000352212 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1511960,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 377990,00 грн є протиправним. Також апеляційний суд зазначив, що контролюючим органом не надано доказів на підтвердження подвійного включення Підприємством до податкової звітності оплати праці робітників та з огляду на відсутність розрахунку від`ємного значення за кожним окремим порушенням дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000372212 в повному обсязі.
Відповідач оскаржив постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року в касаційному порядку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2016 року касаційну скаргу Західної МДПІ м. Харкова задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі №2а-10584/12/2070 скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000372212 та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті позовних вимог постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року залишено без змін.
Скасовуючи частково постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції Вищий адміністративний суд України погодився з висновками апеляційного суду, що факт реалізації продукції за цінами, нижчими від собівартості, не може свідчити про відсутність зв`язку між витратами позивача на виготовлення продукції з його господарською діяльністю, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000352212 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1511960,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 377990,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому суд касаційної інстанції зазначив про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000372212 в повному обсязі та вказав про необхідність виокремлення судом із загальної суми зазначеного податкового повідомлення - рішення суми за відповідне порушення та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000372212 в цій частині.
За результатами нового розгляду справи постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року апеляційну скаргу ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі №2а-10584/12/2070 скасовано в частині відмови в задоволі позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000372212 від 23 травня 2012 року в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7860088,00 грн та прийнято в цій частині нову постанову, якою скасовано податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2012 року №0000372212 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7860088,00 грн. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі №2а-10584/12/2070 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2012 року №0000372212 в часині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 131093,00 грн залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що законодавством передбачено право суб`єкта господарювання на віднесення до складу валових витрат, витрат на оплату праці та нарахування соціальних внесків. При цьому вказав, що контролюючим органом не надано жодних доказів на підтвердження подвійного віднесення Підприємством до складу витрат витрат, понесених ним на оплату праці та нарахування соціальних внесків. Також апеляційний суд зазначив, що висновки контролюючого органу про те, що понесені Підприємством на виробництво продукції загальновиробничі витрати та витрати на збут не є такими, що використані платником у своїй господарській діяльності, оскільки продукція, з виробництвом якої вони були понесені, реалізована Підприємством за цінами нижчими від виробничої собівартості, а тому такі витрати є такими, що не використані позивачем у своїй господарській діяльності, є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються виключно на висновках акту ревізії Фінансової інспекції в Харківській області від 29.02.2012 №06-12/16 "Про результати ревізії фінансово - господарської діяльності ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка" та не підтверджені жодними первинними документами. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідача від 23.05.2012 №0000372212 в частині зменшення Підприємству суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7860088,00 грн. При цьому апеляційний суд вказав про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідача від 23.05.2012 №0000372212 в частині зменшення позивачу суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 131 093,00 грн з огляду на те, що Підприємством безпідставно віднесено до амортизаційних відрахувань амортизаційні відрахування основних фондів, що не використовувалися платником у свій господарській діяльності.
Не погодившись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про правомірність податкового повідомлення - рішення від 23.05.2012 №0000372212 в частині зменшення Підприємству суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7860088,00 грн з огляду на те, що Підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати, що не компенсовані доходами, а тому є такими, що не використовувалися Товариством у своїй господарській діяльності, а також двічі віднесено до складу витрат суму оплати праці робітників Підприємства.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 23.05.2012 №0000372212 в частині зменшення позивачу суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 131093,00 грн сторонами не оскаржується, а тому не є предметом касаційного розгляду.
Таким чином суд касаційної інстанції переглядає постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 23.05.2012 №0000372212 в частині зменшення Підприємству суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7860088,00 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
05 серпня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
23 січня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.